
Маршрут "Замки та високогірні пасовища Артвіна".
Увійдіть, щоб вподобати й оцінити
Цей маршрут об'єднує два важливі аспекти регіону Артвін: фортеці, розташовані в глибоких долинах, та альпійські ліси на північному сході. Чотири зупинки розташовані таким чином, що їх можна відвідати послідовно, без необхідності повернення. Маршрут починається в долині Хатіла, потім пролягає до міста Ардануч, звідки дорога веде до фортеці Сатлель у районі Шавшат, а завершується в національному парку Карагьоль-Сахара.
Долина Хатіла обрана першою зупинкою, оскільки, згідно з інформацією з порталу "Культурна спадщина", до неї можна дістатися з центру провінції Артвін по ґрунтової дорогою довжиною 10 кілометрів, що дозволяє почати день з короткої поїздки. Тут можна побачити молоду, вузьку долину з унікальною рослинністю, вулканічними породами, каньонами та ущелинами. Згідно з джерелом, на цій території росте 530 видів рослин, 85 з яких є рідкісними ендеміками. Тому рекомендується просто спостерігати за рослинами, не торкаючись їх. Відвідування цієї природної зони на початку дня дозволить вам насолодитися історичними пам'ятками з більш спокійною свідомістю.
Друга зупинка – фортеця Ардануч. Згідно з інформацією з порталу "Культурна спадщина", вона розташована за 39 кілометрів від центру міста Артвін. Фортеця є унікальним об'єктом у провінції, оскільки тут збереглися як зовнішня, так і внутрішня частини. Зовнішня фортеця називається Адакале, а внутрішня – Гевернік. Арабський напис на брамі вказує на те, що вона була збудована в 1563 році.
Третя зупинка – фортеця Сатлель, розташована неподалік від міста Шавшат. Її план, вежі, циліндрична вежа та резервуар, висічений у скелі, відрізняються від фортеці Ардануч. Відвідування обох фортець поспіль дозволяє порівняти їх. Дата будівництва фортеці Сатлель невідома через відсутність написів; джерело лише зазначає, що її, ймовірно, було збудовано в IX столітті.
Остання зупинка – національний парк Карагьоль-Сахара, який поєднує в собі ліси та альпійські луки. Карагьоль, згідно з джерелом, є озером, утвореним внаслідок зсуву. У районі Сахара розташовані плато, утворені базальтовими породами, на висоті 1700-1800 метрів, де проводяться фестивалі цукрової буряки. Озеро, утворене зсувом, та плато з базальтовими породами є двома окремими частинами одного національного парку.
Перед поїздкою рекомендується уто Джерела:
- Культурний портал, Національний парк Хатіла, https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/artvin/gezilecekyer/hatila-vadisi-milli-parki
- Культурний портал, Ардануч / Фортеця Гевернік, https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/artvin/gezilecekyer/gevhernik-kalesi-i-derece-arkeolojik-sit-alani
- Культурний портал, Фортеця Сатлель, https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/artvin/gezilecekyer/satlel-kalesi
- Культурний портал, Національний парк Сахара Карагол, https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/artvin/gezilecekyer/sahara-karagol-milli-parki
- Районна адміністрація Шавшат, Національний парк Карагол-Сахара, https://www.savsat.gov.tr/karagol-sahara-milli-parki
Зупинки маршруту

Національний парк Хатіла-Ваді.
Вхід до долини Хатіла здійснюється по стабілізованій дорозі довжиною десять кілометрів, що відходить від центру провінції Артвін. На сайті "Культурний портал" зазначено, що дорога має ґрунтове покриття. Перед відвідуванням рекомендується уточнити стан дороги та умови паркування в відповідних установах, особливо після дощів. Коли ви дістанетеся до долини, перше, що вам слід зробити, – це не поспішати, оскільки це місце більше підходить для споглядання, ніж для активного відпочинку. Річка Хатіла є "хребтом" долини, а територія парку охоплює цю річку та її притоки. За даними джерел, долина має V-подібну форму, вузьке дно та є відносно молодою долиною. Коли ви подивитеся на схили, ви одразу зрозумієте цей опис. Нахил схилів становить від 80% до 100%, тому будьте обережні, коли фотографуєте, і не підходьте занадто близько до схилів. Вздовж течії річки утворилися розломи, які призвели до появи водоспадів. Якщо ви хочете побачити водоспади, прислухайтеся до звуку води, але спостерігайте з безпечного місця, не наближаючись до краю. У середній частині долини можна побачити утворення каньйонів і ущелин. Підніміть погляд вгору і уважно огляньте поверхню скель. Згідно з джерелами, майже всі скелі в цьому районі є результатом глибокої вулканічної активності. Зверніть увагу на різницю в кольорі та текстурі скель, оскільки, за даними джерел, ці літологічні відмінності пов'язані з розломами. Рослинність у середній та верхній частинах долини дуже багата та густа. На території парку, як зазначено на сайті "Культурний портал", існує 530 видів рослин, з яких 85 є рідкісними ендеміками. Серед дерев можна зустріти ялини, сосни, буки, клени, граби, ліщину та дуби. Порівняння відмінностей у стовбурах і листках може бути цікавим заняттям. У шарі чагарників і кущів ростуть ліщина, горіх, самшит, малина та шипшина. Серед трав'янистих рослин можна знайти волошку, суницю, папороть, чебрець, бузину та кропиву. Будь ласка, не зривайте жодної рослини. Розпізнати рідкісні види може лише фахівець, тому ставтеся до всіх рослин з однаковою увагою. Джерела також перелічують тварин, які зустрічаються в цьому районі: гірська коза, білка, куниця, ведмідь, вовк, лисиця та олень. Серед птахів згадуються гірський півень, тетерук, дятли, яструби та соколи, а серед риб – форель. Не сприймайте цей список як гаранті

Фортеця Ардануч.
Фортеця Ардануч розташована за 39 кілометрів від центру міста Артвін, у районі Адакале, що належить до центрального району Ардануч. Фортеця височіє на пагорбі в районі, тому перед відвідуванням варто заздалегідь визначити її місце розташування. За інформацією з порталу "Культурна спадщина", фортеця складається з зовнішньої та внутрішньої частин. Зовнішня частина, також відома як Адакале, є зовнішнім периметром фортеці. Внутрішня частина називається фортецею Гевернік. Така подвійна структура є унікальною для провінції Артвін. Плануючи маршрут, враховуйте цю подвійність: спочатку дослідіть територію зовнішньої частини, а потім перейдіть до внутрішньої. Зверніть увагу на монументальну браму; ця брама є найвиразнішою частиною фортеці. Арабський напис на брамі датується часом правління султана Сулеймана. Згідно з написом, вхід до фортеці був збудований у 1563 році, і, ймовірно, саме в цей період були відновлені стіни. Навіть якщо ви не можете прочитати напис, зверніть увагу на його розташування, обробку каменю та навколишнє середовище. Історія фортеці сягає епохи, що передує середньовіччю. Після численних змін власності, у 5 столітті нашої ери вона була відновлена та деякий час використовувалася як столиця Іберійського царства. Згідно з джерелами, згодом вона переходила з рук персів, візантійців, арабів та Грузинського царства Багратів. Розглядаючи стіни, пам'ятайте про цю багатовікову історію; потрібно розглядати сліди різних епох, а не лише однієї. У 1551 році фортеця була захоплена Османською імперією та стала частиною османського округу. У цей період в районі Ардануч карбувалися золоті та срібні монети, і вважається, що назва фортеці походить від цього. Варто також зазначити, що в місті розташовані різні цивільні та громадські будівлі, що мають історичну цінність. Археологічні розкопки на території фортеці розпочалися у 2021 році. Інформація про те, які частини території можна відвідати та про стан робіт, може змінюватися, тому для отримання актуальної інформації зверніться до управління культури та туризму провінції Артвін. Для фотографування використовуйте відкриті ділянки, щоб зняти силует фортеці, а зблизька – деталі кам'яної кладки. У вечірній час слабке освітлення підкреслить текстуру кам'яної поверхні. Одягайте зручне взуття з хорошою підошвою, оскільки місцевість нерівна, і не підходьте занадто близько до країв стін. Візьміть з собою воду та не переміщуйте жоден камінь на території, оскільки це культурна спадщина, що потребує збереження. Під час руху

Фортеця Сатле.
Фортеця Сатлель розташована вздовж дороги Артувін-Шавшат, приблизно за 2 кілометри від центру району Шавшат, на території села Сёгютлю. Завдяки своєму розташування на високій скелі, її силует видно навіть з дороги. Ця невелика зупинка – один з найважливіших історичних об'єктів на маршруті; ви зможете оглянути територію за годину. Спочатку ознайомтеся з планом фортеці: у тексті зазначено, що її планування схоже на фортеці періоду Багратів. Оскільки немає написів, точну дату побудови невідомо. З огляду на схожість у плані та архітектурних особливостях, можна припустити, що вона була збудована у IX столітті; це лише оцінка, а не точна дата. Зазначається, що фортеця використовувалася і в османський період, і значна частина її стін збереглася. Загальна площа фортеці становить 3360 квадратних метрів. На ділянці, що простягається з півночі на захід, стін практично немає; зверніть увагу на цю відмінність під час огляду території. Зі сходу до західного краю розташована ділянка, де знаходяться чотири вежі та стіни, що піднімаються до половини висоти веж. Вежі досягають висоти приблизно 13 метрів. На південно-західній стіні є циліндрична вежа, що виступає назовні, як би відбиваючи форму вежі. Її розміри: 6,10 x 5,35 метрів, а висота – 15 метрів. Щоб зрозуміти план основи вежі та товщину стін, пройдіться навколо неї. Серед руїн також знайдено резервуар для води, витесаний у скелі. Ця система збору води є важливим свідченням повсякденного життя фортеці, розташованої на вершині скелі. Зі східного боку розташовані дві вежі, розташовані поруч, прямокутної форми, шириною 2,4 метра, з склепінчастим дахом. У центральній стіні є невелике вікно, що виходить назовні; уважно огляньте склепіння та віконний отвір. Суміжна вежа зруйнована зсередини, верхні стіни обвалилися, і її висота становить близько 7 метрів. У всіх частинах фортеці використовувалися необроблені камені та вапняний розчин; зверніть увагу на нерівності в кладці на фотографіях крупного плану. Не підходьте занадто близько до кам'яних поверхонь і зруйнованих стін, оскільки можна послизнутися. Залиште автомобіль у безпечному місці біля дороги та будьте уважні до руху транспорту. Ранкове світло та світло в середині дня підсвічують різні частини фортеці; якщо у вас є час, відвідайте її двічі. Після Сатлель дорога піднімається до високогірних районів; перед поїздкою до Карагьоль-Сахара переві

Національний парк Карагьоль-Сахара.
Національний парк Карагьоль-Сахара розташований у межах району Шавшат і складається з двох окремих зон: Карагьоль та Сахара. Уявіть ці зони як дві частини дня: приділіть час, щоб дослідити рівнини Сахари, а також берег озера Карагьоль. Згідно з джерелом, озеро Карагьоль є зсувним озером; воно утворилося внаслідок накопичення води в заглибленні, утвореному зсувом. У цьому районі розташовані палеогенові та неогенові території, і більшість порід мають осадовий походження. Територію Карагьолю та прилеглі до нього землі пронизані долинами, що сприяє активним зсувам та іншим геологічним процесам. Береги озера вкриті густими лісами, де переважно ростуть ялини та сосни. На березі озера можна спостерігати відображення дерев у воді; найспокійніше відображення можна побачити в безвітряні ранкові години. Серед рослинності, згідно з джерелом, зустрічаються сосна, груша, лісова троянда, журавлина, горіх, лісова полуниця, ожина, папороті та лугові трави. Серед тварин згадуються ведмеді, вовки, рисі, борсуки, лисиці та білки, а також форель та короп серед риб. З птахів перелічені: перепілка, орел, голуб та ворон. Не підходьте до тварин і не залишайте їм їжу. Лісові ділянки на сході та заході озера підходять для денних прогулянок та кемпінгу. У районі Багат, що розташований на північному сході озера, є ділянки, придатні для катання на лижах. На сторінці адміністрації району Шавшат зазначено, що цей район має звання "Спокійної міста". На тій же сторінці йдеться про те, що в кінці зими озеро покривається льодом, набуваючи білого кольору та нагадуючи форму серця. Перед відвідуванням перевірте погодні умови та стан доріг. У районі Сахара розташована геологічна структура, що складається з базальтів; в місцях, де базальти оголені, проступають третинні формації. Сахара – це обмежена рівнина, розташована на висоті 1700-1800 метрів, що поступово піднімається на схилі. На цих рівнинах, що знаходяться біля річки Решат, проводяться фестивалі цукрової буряки; для отримання інформації про час проведення та умови відвідайте адміністрацію району Шавшат. На порталі "Культурний портал" зазначено, що ці фестивалі приваблюють учасників з інших регіонів і сприяють розвитку внутрішнього туризму. У районі Коджабей та його околицях можна зустріти рослини, характерні для альпійської зони; будьте обережні, куди ставите ноги під час прогулянок. Через висоту погода може швидко змінюватися, тому візьміть з собою вітрозахисну куртку, одяг, який
Коментарі
Завантаження...
