Перейти до основного вмісту
Radar Türkiye
Знаходьте події в застосунку
Відкрити
Маршрут "Замки та високогірні пасовища Артвіна".
Розкладки4 Зупинка

Маршрут "Замки та високогірні пасовища Артвіна".

Ще немає оцінок

Увійдіть, щоб вподобати й оцінити

Цей маршрут об'єднує два важливі аспекти регіону Артвін: фортеці, розташовані в глибоких долинах, та альпійські ліси на північному сході. Чотири зупинки розташовані таким чином, що їх можна відвідати послідовно, без необхідності повернення. Маршрут починається в долині Хатіла, потім пролягає до міста Ардануч, звідки дорога веде до фортеці Сатлель у районі Шавшат, а завершується в національному парку Карагьоль-Сахара.

Долина Хатіла обрана першою зупинкою, оскільки, згідно з інформацією з порталу "Культурна спадщина", до неї можна дістатися з центру провінції Артвін по ґрунтової дорогою довжиною 10 кілометрів, що дозволяє почати день з короткої поїздки. Тут можна побачити молоду, вузьку долину з унікальною рослинністю, вулканічними породами, каньонами та ущелинами. Згідно з джерелом, на цій території росте 530 видів рослин, 85 з яких є рідкісними ендеміками. Тому рекомендується просто спостерігати за рослинами, не торкаючись їх. Відвідування цієї природної зони на початку дня дозволить вам насолодитися історичними пам'ятками з більш спокійною свідомістю.

Друга зупинка – фортеця Ардануч. Згідно з інформацією з порталу "Культурна спадщина", вона розташована за 39 кілометрів від центру міста Артвін. Фортеця є унікальним об'єктом у провінції, оскільки тут збереглися як зовнішня, так і внутрішня частини. Зовнішня фортеця називається Адакале, а внутрішня – Гевернік. Арабський напис на брамі вказує на те, що вона була збудована в 1563 році.

Третя зупинка – фортеця Сатлель, розташована неподалік від міста Шавшат. Її план, вежі, циліндрична вежа та резервуар, висічений у скелі, відрізняються від фортеці Ардануч. Відвідування обох фортець поспіль дозволяє порівняти їх. Дата будівництва фортеці Сатлель невідома через відсутність написів; джерело лише зазначає, що її, ймовірно, було збудовано в IX столітті.

Остання зупинка – національний парк Карагьоль-Сахара, який поєднує в собі ліси та альпійські луки. Карагьоль, згідно з джерелом, є озером, утвореним внаслідок зсуву. У районі Сахара розташовані плато, утворені базальтовими породами, на висоті 1700-1800 метрів, де проводяться фестивалі цукрової буряки. Озеро, утворене зсувом, та плато з базальтовими породами є двома окремими частинами одного національного парку.

Перед поїздкою рекомендується уто Джерела:

Artvin Merkez, Artvin
Розкладки
4 Зупинка
~6 год у місцях
Дорога ~65,3 км · 1 год 49 хв
Разом ~7 год 49 хв
6 листопада 2026 р.

Зупинки маршруту

1
Hatila Vadisi Milli Parkı

Національний парк Хатіла-Ваді.

~1 год 30 хв тут
Artvin

Вхід до долини Хатіла здійснюється по стабілізованій дорозі довжиною десять кілометрів, що відходить від центру провінції Артвін. На сайті "Культурний портал" зазначено, що дорога має ґрунтове покриття. Перед відвідуванням рекомендується уточнити стан дороги та умови паркування в відповідних установах, особливо після дощів. Коли ви дістанетеся до долини, перше, що вам слід зробити, – це не поспішати, оскільки це місце більше підходить для споглядання, ніж для активного відпочинку. Річка Хатіла є "хребтом" долини, а територія парку охоплює цю річку та її притоки. За даними джерел, долина має V-подібну форму, вузьке дно та є відносно молодою долиною. Коли ви подивитеся на схили, ви одразу зрозумієте цей опис. Нахил схилів становить від 80% до 100%, тому будьте обережні, коли фотографуєте, і не підходьте занадто близько до схилів. Вздовж течії річки утворилися розломи, які призвели до появи водоспадів. Якщо ви хочете побачити водоспади, прислухайтеся до звуку води, але спостерігайте з безпечного місця, не наближаючись до краю. У середній частині долини можна побачити утворення каньйонів і ущелин. Підніміть погляд вгору і уважно огляньте поверхню скель. Згідно з джерелами, майже всі скелі в цьому районі є результатом глибокої вулканічної активності. Зверніть увагу на різницю в кольорі та текстурі скель, оскільки, за даними джерел, ці літологічні відмінності пов'язані з розломами. Рослинність у середній та верхній частинах долини дуже багата та густа. На території парку, як зазначено на сайті "Культурний портал", існує 530 видів рослин, з яких 85 є рідкісними ендеміками. Серед дерев можна зустріти ялини, сосни, буки, клени, граби, ліщину та дуби. Порівняння відмінностей у стовбурах і листках може бути цікавим заняттям. У шарі чагарників і кущів ростуть ліщина, горіх, самшит, малина та шипшина. Серед трав'янистих рослин можна знайти волошку, суницю, папороть, чебрець, бузину та кропиву. Будь ласка, не зривайте жодної рослини. Розпізнати рідкісні види може лише фахівець, тому ставтеся до всіх рослин з однаковою увагою. Джерела також перелічують тварин, які зустрічаються в цьому районі: гірська коза, білка, куниця, ведмідь, вовк, лисиця та олень. Серед птахів згадуються гірський півень, тетерук, дятли, яструби та соколи, а серед риб – форель. Не сприймайте цей список як гаранті

Національний парк Хатіла Вадісі розташований у межах центрального району провінції Артвін і охоплює долину, утворену річкою Хатіла та її притоками. Культурний портал представляє цю долину як унікальне місце в нашій країні завдяки її цікавій геологічній та геоморфологічній структурі, а також унікальній рослинності. До парку можна дістатися з центру провінції Артвін ґрунтовою дорогою довжиною 10 кілометрів. Оскільки стан дороги може змінюватися в залежності від сезону, перед поїздкою рекомендується отримати інформацію від відповідних державних установ. Більшість порід, що зустрічаються в долині, є продуктом глибокої вулканічної активності. Під час прогулянки звертайте увагу на кам'яні поверхні, які є свідченням цього вулканічного минулого. Загальний характер долини – це V-подібна, вузька долина молодого віку. Схили дуже круті, оскільки річка глибше еродує русло, ніж розширюється вбік. Нахил схилів досягає 80%, а в деяких місцях – 100%. Різноманітність порід створює ухили, що призводять до утворення водоспадів у річці. Схили обробляються фізичним руйнуванням, масовими рухами ґрунту, притоками та зсувами, що призводить до утворення складного рельєфу. Цей рельєф спричинив утворення каньйонів і ущелин у центральній частині долини. Культурний портал зазначає, що поєднання цих природних елементів створює чудові краєвиди та пропонує значний рекреаційний потенціал. Рослинність у середній та верхній частинах долини дуже багата та густа. Як зазначено в джерелі, на території парку зустрічається 530 видів рослин, з яких 85 є реліктними та ендемічними. Серед дерев згадуються ялина, сосна, дуб, бук, клен, вільха, груша, горіх, береза, липа, каштан, ліщина та інші. Серед чагарників – ліщина, малина, ожина, а також такі рослини, як волошка, суниця, хвощ, чебрець, бузина та кропива. Цей перелік показує, що під час однієї прогулянки можна побачити широкий спектр рослин, від дерев до чагарників і трав'янистої рослинності. Серед тварин зустрічаються такі ссавці, як гірська коза, білка, куниця, ведмідь, дикий кабан, вовк, лисиця, заяць, шакал та олень. Серед птахів – гірський півень, тітня, горобець, дятли, чиж, яструб, перепілка та сокіл. Серед риб – форель, а серед рептилій – ящірки, змії та черепахи. Не підходьте до диких тварин, не залишайте їм їжу Цей район класифікується як зона відпочинку та туризму, а також входить до категорії екологічного туризму. Щоб отримати актуальну інформацію про правила відвідування, кемпінгу, а також про стан доріг, зверніться до відповідних державних установ. Ця місцевість є найближчою природною зоною, розташованою поблизу міста Артвін, і є відправною точкою маршруту, який веде в напрямку Хатіла, Ардануч та Шавшат.
2
Ardanuç Kalesi

Фортеця Ардануч.

~1 год 30 хв тут
Merkez, 08300 Ardanuç/Artvin

Фортеця Ардануч розташована за 39 кілометрів від центру міста Артвін, у районі Адакале, що належить до центрального району Ардануч. Фортеця височіє на пагорбі в районі, тому перед відвідуванням варто заздалегідь визначити її місце розташування. За інформацією з порталу "Культурна спадщина", фортеця складається з зовнішньої та внутрішньої частин. Зовнішня частина, також відома як Адакале, є зовнішнім периметром фортеці. Внутрішня частина називається фортецею Гевернік. Така подвійна структура є унікальною для провінції Артвін. Плануючи маршрут, враховуйте цю подвійність: спочатку дослідіть територію зовнішньої частини, а потім перейдіть до внутрішньої. Зверніть увагу на монументальну браму; ця брама є найвиразнішою частиною фортеці. Арабський напис на брамі датується часом правління султана Сулеймана. Згідно з написом, вхід до фортеці був збудований у 1563 році, і, ймовірно, саме в цей період були відновлені стіни. Навіть якщо ви не можете прочитати напис, зверніть увагу на його розташування, обробку каменю та навколишнє середовище. Історія фортеці сягає епохи, що передує середньовіччю. Після численних змін власності, у 5 столітті нашої ери вона була відновлена та деякий час використовувалася як столиця Іберійського царства. Згідно з джерелами, згодом вона переходила з рук персів, візантійців, арабів та Грузинського царства Багратів. Розглядаючи стіни, пам'ятайте про цю багатовікову історію; потрібно розглядати сліди різних епох, а не лише однієї. У 1551 році фортеця була захоплена Османською імперією та стала частиною османського округу. У цей період в районі Ардануч карбувалися золоті та срібні монети, і вважається, що назва фортеці походить від цього. Варто також зазначити, що в місті розташовані різні цивільні та громадські будівлі, що мають історичну цінність. Археологічні розкопки на території фортеці розпочалися у 2021 році. Інформація про те, які частини території можна відвідати та про стан робіт, може змінюватися, тому для отримання актуальної інформації зверніться до управління культури та туризму провінції Артвін. Для фотографування використовуйте відкриті ділянки, щоб зняти силует фортеці, а зблизька – деталі кам'яної кладки. У вечірній час слабке освітлення підкреслить текстуру кам'яної поверхні. Одягайте зручне взуття з хорошою підошвою, оскільки місцевість нерівна, і не підходьте занадто близько до країв стін. Візьміть з собою воду та не переміщуйте жоден камінь на території, оскільки це культурна спадщина, що потребує збереження. Під час руху

Фортеця Ардануч розташована на високому пагорбі в районі Ардануч провінції Артвін. Згідно з інформацією з порталу "Культурний портал", фортеця складається з міської та внутрішньої частин. Міська частина, тобто зовнішня фортеця, відома як Адакале, а внутрішня фортеця – як фортеця Гевернік. Це єдиний приклад такої структури у провінції, що робить її особливою. Фортеця розташована в районі Адакале, що належить до центрального району Ардануча, за 39 кілометрів від центру міста Артвін. "Культурний портал" класифікує фортецю як об'єкт культурного туризму та як фортецю. Згідно з інформацією на "Культурному порталі", перші згадки про фортецю датуються до середньовіччя. З часом вона кілька разів переходила з рук в руки, а в 5 столітті нашої ери була відновлена та деякий час використовувалася як столиця Іберійського царства. Фортеця переходила у володіння сасанідів, візантійців, арабів та Грузинського царства Багратів. У 1551 році фортеця була захоплена і стала частиною Османської імперії. У османський період у цьому районі, в Арданучі, карбувалися золоті та срібні монети, і вважається, що назва фортеці походить від цього. У монументальній брамі, що веде до міста, знаходиться арабський напис епохи Сулеймана Величного. Згідно з цим написом, вхід до фортеці був побудований у 1563 році, а стіни, ймовірно, були відновлені в той же період. Пошук місця розташування напису під час підходу до брами – це хороший спосіб почати відвідування. У джерелі зазначено, що на території фортеці знаходиться багато об'єктів, зареєстрованих як нерухоме культурне надбання, які свідчать про міське життя в османський період. Археологічні розкопки на території фортеці розпочалися у 2021 році. "Культурний портал" згадує доктора Османна Айтекiна, викладача кафедри історії мистецтва факультету літератури Університету Ван Юзюнчю Йил, як керівника розкопок. Інформація про те, які частини території відкриті для відвідування, може змінюватися з часом. Тому перед відвідуванням необхідно отримати актуальну інформацію в Управлінні культури та туризму провінції Артвін або в інших відповідних організаціях. Оскільки фортеця розташована на високому пагорбі, під'їзд до неї здійснюється по схилу, тому рекомендується взуття з міцною підошвою. Найпростіший спосіб зрозуміти двошарову структуру фортеці – спочатку оглянути район Адакале, тобто зовнішню частину фортеці, а потім – внутрішню частину. Така структура свідчить про те, що міське поселення та оборонні споруди були спроектовані разом. Завдяки Для отримання актуальної інформації про розклад громадського транспорту, зверніться до відповідних транспортних компаній. Якщо ви подорожуєте автомобілем, вкажійте район Адакале як пункт призначення. З точки зору освітлення, ранок і вечір – найкращий час для фотографування текстури кам'яних поверхонь.
3
Satlel Kalesi

Фортеця Сатле.

~1 год тут
Söğütlü Mahallesi, Şavşat/Artvin

Фортеця Сатлель розташована вздовж дороги Артувін-Шавшат, приблизно за 2 кілометри від центру району Шавшат, на території села Сёгютлю. Завдяки своєму розташування на високій скелі, її силует видно навіть з дороги. Ця невелика зупинка – один з найважливіших історичних об'єктів на маршруті; ви зможете оглянути територію за годину. Спочатку ознайомтеся з планом фортеці: у тексті зазначено, що її планування схоже на фортеці періоду Багратів. Оскільки немає написів, точну дату побудови невідомо. З огляду на схожість у плані та архітектурних особливостях, можна припустити, що вона була збудована у IX столітті; це лише оцінка, а не точна дата. Зазначається, що фортеця використовувалася і в османський період, і значна частина її стін збереглася. Загальна площа фортеці становить 3360 квадратних метрів. На ділянці, що простягається з півночі на захід, стін практично немає; зверніть увагу на цю відмінність під час огляду території. Зі сходу до західного краю розташована ділянка, де знаходяться чотири вежі та стіни, що піднімаються до половини висоти веж. Вежі досягають висоти приблизно 13 метрів. На південно-західній стіні є циліндрична вежа, що виступає назовні, як би відбиваючи форму вежі. Її розміри: 6,10 x 5,35 метрів, а висота – 15 метрів. Щоб зрозуміти план основи вежі та товщину стін, пройдіться навколо неї. Серед руїн також знайдено резервуар для води, витесаний у скелі. Ця система збору води є важливим свідченням повсякденного життя фортеці, розташованої на вершині скелі. Зі східного боку розташовані дві вежі, розташовані поруч, прямокутної форми, шириною 2,4 метра, з склепінчастим дахом. У центральній стіні є невелике вікно, що виходить назовні; уважно огляньте склепіння та віконний отвір. Суміжна вежа зруйнована зсередини, верхні стіни обвалилися, і її висота становить близько 7 метрів. У всіх частинах фортеці використовувалися необроблені камені та вапняний розчин; зверніть увагу на нерівності в кладці на фотографіях крупного плану. Не підходьте занадто близько до кам'яних поверхонь і зруйнованих стін, оскільки можна послизнутися. Залиште автомобіль у безпечному місці біля дороги та будьте уважні до руху транспорту. Ранкове світло та світло в середині дня підсвічують різні частини фортеці; якщо у вас є час, відвідайте її двічі. Після Сатлель дорога піднімається до високогірних районів; перед поїздкою до Карагьоль-Сахара переві

Фортеця Сатле, розташована на високій скелі вздовж дороги Артувін-Шавшат, знаходиться на території села Сёгютлю, що належить до району Шавшат. Згідно з інформацією з порталу "Культурний портал", фортеця знаходиться приблизно за 2 кілометри від центру району Шавшат. Оскільки вона розташована вздовж дороги, її можна побачити, зробивши коротку зупинку під час в'їзду або виїзду з району. Загальна площа фортеці становить 3360 квадратних метрів. За своєю структурою вона схожа на фортеці періоду Багратів. Через відсутність написів на фортеці, точна дата її будівництва невідома. Враховуючи схожість у плані та архітектурних особливостях, можна припустити, що фортеця була збудована у 9 столітті. Це лише припущення, і точну дату назвати неможливо. Фортеця використовувалася і в період Османської імперії, тому не належить до жодної конкретної епохи. Більшість стін збереглися. На ділянці, що простягається з півночі на захід, стін практично немає. Зі сходу до західного краю розташовані чотири вежі, висотою до 13 метрів, та стіни, що піднімаються до половини висоти цих веж. Усередині, на південно-західній стіні, розташована циліндрична вежа, що виступає назовні, як би відбиваючи форму стіни. Згідно з інформацією з порталу "Культурний портал", розміри цієї вежі: 6,10 x 5,35 метрів, а висота – 15 метрів. Також до наших днів збереглася висічена в скелі цистерна, розташована у північно-західній частині внутрішнього простору. Те, що джерело води знаходиться всередині скелі, свідчить про продуману систему оборони. Зі східного боку фортеці розташовані дві вежі, розташовані поруч одна з одною. Ці вежі мають ширину 2,4 метра, прямокутну форму та покриті склепінням. У центральній стіні є невелике вікно, що виходить назовні. Одразу поруч знаходиться прохід шириною 0,85 метра, прямокутної форми. Вежа, внутрішній простір якої зруйнований, а верхні стіни – обсипані, має висоту близько 7 метрів. У всіх елементах фортеці використовувалися необроблені камені та вапняний розчин. При уважному огляді поверхні можна побачити шари цих матеріалів. Почніть огляд, спостерігаючи за фортецею здалеку, намагаючись побачити загальну картину скелі та силуетів веж. Потім підійдіть ближче до стін і пошукайте дві склепінні вежі зі східного боку. Найкраще розглянути циліндричну вежу на південному заході, трохи віддаляючись від стін. Оскільки на північному та західному фасадах немає стін, план фортеці слід розглядати, о Невизначеність щодо дати будівництва свідчить про те, що фортеця була збудована без письмових документів, але її структуру можна зрозуміти за її архітектурними особливостями: плануванням, вежами та цистернами. Під час вашої подорожі порівняйте планування зовнішньої та внутрішньої частин фортеці Ардануч з тим, що ви побачите в Сатлелі, де розташована лише одна велика споруда на вершині скелі. Для отримання актуальної інформації про відвідування, будь ласка, перевірте офіційні джерела.
4
Karagöl-Sahara Milli Parkı

Національний парк Карагьоль-Сахара.

~2 год тут
Şavşat / Artvin

Національний парк Карагьоль-Сахара розташований у межах району Шавшат і складається з двох окремих зон: Карагьоль та Сахара. Уявіть ці зони як дві частини дня: приділіть час, щоб дослідити рівнини Сахари, а також берег озера Карагьоль. Згідно з джерелом, озеро Карагьоль є зсувним озером; воно утворилося внаслідок накопичення води в заглибленні, утвореному зсувом. У цьому районі розташовані палеогенові та неогенові території, і більшість порід мають осадовий походження. Територію Карагьолю та прилеглі до нього землі пронизані долинами, що сприяє активним зсувам та іншим геологічним процесам. Береги озера вкриті густими лісами, де переважно ростуть ялини та сосни. На березі озера можна спостерігати відображення дерев у воді; найспокійніше відображення можна побачити в безвітряні ранкові години. Серед рослинності, згідно з джерелом, зустрічаються сосна, груша, лісова троянда, журавлина, горіх, лісова полуниця, ожина, папороті та лугові трави. Серед тварин згадуються ведмеді, вовки, рисі, борсуки, лисиці та білки, а також форель та короп серед риб. З птахів перелічені: перепілка, орел, голуб та ворон. Не підходьте до тварин і не залишайте їм їжу. Лісові ділянки на сході та заході озера підходять для денних прогулянок та кемпінгу. У районі Багат, що розташований на північному сході озера, є ділянки, придатні для катання на лижах. На сторінці адміністрації району Шавшат зазначено, що цей район має звання "Спокійної міста". На тій же сторінці йдеться про те, що в кінці зими озеро покривається льодом, набуваючи білого кольору та нагадуючи форму серця. Перед відвідуванням перевірте погодні умови та стан доріг. У районі Сахара розташована геологічна структура, що складається з базальтів; в місцях, де базальти оголені, проступають третинні формації. Сахара – це обмежена рівнина, розташована на висоті 1700-1800 метрів, що поступово піднімається на схилі. На цих рівнинах, що знаходяться біля річки Решат, проводяться фестивалі цукрової буряки; для отримання інформації про час проведення та умови відвідайте адміністрацію району Шавшат. На порталі "Культурний портал" зазначено, що ці фестивалі приваблюють учасників з інших регіонів і сприяють розвитку внутрішнього туризму. У районі Коджабей та його околицях можна зустріти рослини, характерні для альпійської зони; будьте обережні, куди ставите ноги під час прогулянок. Через висоту погода може швидко змінюватися, тому візьміть з собою вітрозахисну куртку, одяг, який

Національний парк Карагьоль-Сахара розташований на території району Шавшат і складається з двох окремих ділянок: Карагьоль і Сахара. Ділянка Карагьоль включає озеро з однойменною назвою та навколишні ліси, а ділянка Сахара – місцевість з характеристиками альпійських луків. Оскільки ці ділянки відокремлені одна від одної, планування вашого візиту має враховувати обидві. На території Карагьоль і навколо нього знаходяться палеогенові та неогенові утворення, причому більшість порід мають осадовий походження. Територію перетинають долини. Ці розломи призвели до активних зсувів та інших геологічних процесів у регіоні. Озеро Карагьоль – це озеро, утворене в результаті зсуву, коли масив гірських порід обвалився, і вода накопичилася в утворілій западині. Навколо озера розташовані густі ліси, в яких переважно ростуть ялини та сосни. Культурний портал описує це поєднання природних елементів як рідкісну красу. На веб-сайті адміністрації району Шавшат розповідається про те, як озеро в кінці зими покривається льодом, набуваючи форми, що нагадує серце, і стає білим. У районі Багат, на північному сході озера, є території, придатні для катання на лижах. Лісові ділянки на сході та заході озера підходять для денних прогулянок та кемпінгу. Серед рослин: дерева – ялина, сосна, груша; чагарники – лісова троянда, журавлина, волоський горіх; кущі – лісова полуниця, ожина; трав'янисті рослини – папороті та лугові трави. Серед ссавців: ведмідь, вовк, кролик, кабан, борсук, лисиця, білка, рись; серед птахів: тетерук, яструб, голуб, ворон, грак, зяблик, сойка. Серед риб: форель, короп; серед рептилій: змії, ящірки, черепахи. Ділянка Сахара також розташована на території району Шавшат і має характеристики альпійських луків. Ця територія – одна з невеликих рівнин, розташованих на висоті 1700-1800 метрів на схилах гір. Геологічна структура регіону складається з базальтових порід, а в місцях, де базальт оголений, можна побачити третинні утворення. Лісовий покрив складається з ялин і буків, і він досить рідкий; в нижніх зонах ростуть сосни. У регіоні великі площі займають території, що нагадують антропогенні степи. У районі Коджабей-Яйла можна зустріти рослини, характерні для альпійської зони. Схили мають великий кут нахилу, і місцевість періодично розбивається глибокими долинами. Рівнини біля річки Решат є місцем проведення фестивалю цукрової бу Бінокль і невеликий довідник по рослинам можуть бути корисними для розрізнення видів лісів і альпійських луків. Не підходьте до диких тварин, не залишайте їм їжу, забирайте з собою все сміття. Дізнайтеся в адміністрації парку, які дозволи необхідні для кемпінгу та одноденних походів, а також ознайомтеся з правилами розведення вогнищ. Якщо ви хочете побачити озера Карагьоль і Сахара в один день, вирушайте в дорогу якомога раніше. Цей парк є останньою точкою на маршруті, що включає фортеці та альпійські луки Артувіна, після таких місць, як Хатіла, Ардануч і Сатлель. Тут можна одночасно ознайомитися з геологією, лісами та альпійськими луками.

Коментарі

0/1000

Завантаження...

Карта маршруту

Інформація про маршрут
МістоArtvin Merkez, Artvin
ТипРозкладки
Зупинка4
Дата6 листопада 2026 р.
Radar TürkiyeАвторRadar TürkiyeПочати маршрут