
Один день у Карсі: від лісу до фортеці, і далі до Ані.
Увійдіть, щоб вподобати й оцінити
Цей маршрут показує три різні грані міста Карс за один день: зимовий ліс на високих плато, історичне місто, побудоване з базальту, та велике середньовічне поселення. Маршрут пролягає з заходу на схід. Він починається вранці в Сарікаміші, у сосновому лісі, потім вдень спускається до річки Карсчай у місті Карс, після обіду відвідується фортеця, а день завершується в Ані. Цей маршрут тримає вас на прямій лінії та приділяє найбільше часу Ані, яка є найбільшою відкритою територією. Маршрут найкраще подорожувати на автомобілі. Відстань від Сарікаміша до Карса становить близько 51 кілометр, а Ані знаходиться за 42 кілометри від міста Карс, згідно з даними ЮНЕСКО. Щоб відвідати всі три місця за один день, найкраще використовувати власний автомобіль або замовити трансфер. Взимку обов'язково перевіряйте стан шин та наявність зимового обладнання; не вирушайте в дорогу, не ознайомившись з попередженнями дорожніх служб та національного парку. Перша зупинка – національний парк Сарікаміш-Аллахекбер Даглари. Згідно з даними Міністерства сільського господарства та лісового господарства, площа парку становить 22 520 гектарів, і це місце, де сосна росте на найбільшій висоті в Туреччині. У парк можна потрапити пішки або на лижах, і головне враження – це кришталево чистий сніг і тиша. Історична частина парку також відома своїми меморіалами, які варто відвідати з повагою та мовчанням. Друга зупинка – це кам'яний міст у районі Калеічі в місті Карс. Цей міст, що складається з трьох прольотів, побудований з базальту, і його сучасний вигляд датується 1719 роком; перша конструкція була пов'язана з реконструкцією 1579 року. Ця зупинка, яка є своєрідною перервою, дозволяє детальніше ознайомитися з базальтом, основним матеріалом, використаним у маршруті. Третя зупинка – це фортеця Карс, розташована безпосередньо над мостом. Фортеця, збудована в середині XII століття, зазнала численних руйнувань і реконструкцій, від часів Тімура до російсько-турецької війни 1877-1878 років. Її три великі брами, вимощена бруківкою дорога та сходи, що ведуть до вежі, – це найкращий спосіб дізнатися про історію міста. Фортеця та міст знаходяться в одному районі, і, можливо, вам не знадобиться пересідати в автомобіль, щоб дістатися від одного до іншого. Четверта та остання зупинка – це археологічна зона Ані. Ми рекомендуємо вам зосередитися на загальній структурі археологічної зони та кра Джерела:
- Культурний портал, Фортеця Карс, https://www.kulturportali.gov.tr/portal/kars-kalesi
- Муніципалітет Карс, Фортеця Карс, https://www.kars.bel.tr/serhat-sehri-kars
- Культурний портал, Кам'яний міст, https://www.kulturportali.gov.tr/turkiye/kars/gezilecekyer/tas-kopru-kars-cayi
- Регіональне управління №13 Міністерства сільського господарства та лісового господарства, Національні парки, https://bolge13.tarimorman.gov.tr/Menu/39/Milli-Parklar
- Регіональне управління №13 Міністерства сільського господарства та лісового господарства, Природні парки, https://bolge13.tarimorman.gov.tr/Menu/40/Tabiat-Parklari
- Турецьке сільське господарство та лісове господарство, Сліди історії в горах Аллахекбер, https://www.turktarim.gov.tr/Haber/1369/allahuekber-daglarinda-tarihin-izleri
- Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Археологічний комплекс Ані, https://whc.unesco.org/en/list/1518/
Зупинки маршруту

Національний парк "Сарикеміш-Аллах'якбер", гори.
Розпочніть свою подорож у Sarıçam, у лісі, що починається трохи вище центру району. На веб-сторінці 13-го управління Міністерства сільського господарства та лісового господарства зазначено, що природний парк Soğuksu розташований за 51 кілометром від центру провінції Карс. Sarıçam можна розглядати як таку ж віддалену точку в тому ж напрямку. Тому ми проклали маршрут з заходу на схід, і вам не доведеться повертатися протягом дня. Згідно з тією ж сторінкою, площа парку становить 22 520 гектарів, і він розташований між провінціями Ерзурум і Карс, у районі Sarıçam. Однією з важливих особливостей цього району, згідно з офіційними джерелами, є те, що тут, на найбільшій висоті в Туреччини, росте сосна Sarıçam, утворюючи чисті ліси. Тобто, як сніг під вашими ногами, так і дерева над головою є важливою частиною цього місця. У статті про подорожі, опублікованій в журналі "Турецьке сільське господарство та лісове господарство", йдеться про те, що до зони контрольованого використання можна дістатися на власному транспорті, проїхавши близько 7-8 кілометрів у напрямку гір Аллахекбер від району Sarıçam. Згідно з тією ж статтею, приблизно 6 кілометрів ґрунтовими дорогами можна дістатися до пасовищ і лісів, а також до зони сталого використання. Найвіддаленіша точка, куди можна дістатися на транспорті, – зона повного використання, розташована за 2 кілометри. Не починайте подорож, не дізнавшись у представників парку, які дороги відкриті в цей день. Взимку дуже важливо перевірити стан шин і наявність зимового обладнання, а також слідкувати за попередженнями дорожніх служб і представників парку. Одягайтеся багатошарово, візьміть водонепроникні чоботи та рукавиці; у статті згадується про використання спеціального взуття для снігу. Перше, що ви помітите в лісі, – це тиша. Хвоя сосни Sarıçam не опадає взимку, і гілки залишаються зеленими, навіть коли вкриті снігом. У статті підкреслюється, що кришталевий сніг відрізняє Sarıçam від інших зимових місць. Цей сніг, який не замерзає через низьку вологість, виглядає як пудра на гілках. Оскільки перші значні снігопади відбуваються наприкінці листопада, ліс набуває свого вигляду саме після цієї дати. Якщо ви плануєте фотографувати, найкращий час – ранок, коли раннє сонце кидає тіні на сніг. У флорі парку, крім сосни Sarıçam, росте дуб степовий і сосна ароматна. На горах Аллахекбер, вершина яких досягає 3100 метрів, над лісовою зоною розташовані високогір Природний парк Сокусу також знаходиться неподалік; ця територія площею 11 гектарів розташована приблизно за 4 кілометри від Сарикамиша і знаходиться в нижній частині соснового лісу. Рекомендується приділити цьому місцю щонайменше дві години, а потім вирушити назад до Карса, поки ще є світло. Оскільки правила входу та умови на території можуть змінюватися, перевірте актуальну інформацію на веб-сайті 13-го регіонального управління або в управлінні культури та туризму провінції Карс. Джерело: 13-те регіональне управління Міністерства сільського господарства та лісового господарства.

Кам'яний міст.
Після прибуття з Сарікамуша до Карса, наступна зупинка – це кам'яна арка в районі Калеїчі. Арка розташована над річкою Карсчай і знаходиться біля підніжжя фортеці Карс. Згідно з інформацією з порталу "Культурний портал", до арки можна дістатися як пішки, так і на транспорті, оскільки вона знаходиться в межах цього району. Найзручніше залишити машину і пройти пішки. Оскільки фортеця розташована на схилі, що знаходиться безпосередньо за аркою, ви можете побачити обидва об'єкти під час однієї прогулянки.
Згідно з інформацією, наданою Управлінням культури та туризму провінції Карс, арка була побудована Лала Мустафою Пашою в 1579 році під час будівельних робіт, розпочатих за наказом султана Мурада III. Той самий джерело повідомляє, що арка була зруйнована в 1715 році. Сучасна арка була збудована в 1719 році Хаджі Ебубекіром Караханоглу, відомим жителем міста, і є точною копією оригінальної. Тому ця споруда також відома як "Караханоглу кам'яна арка". Важливо запам'ятати ці дати: кам'яна арка, яку ви бачите, була побудована в 1719 році, а 1579 рік – це дата будівництва першої арки та початку будівельних робіт.
Спочатку уважно огляньте арку. Вся конструкція збудована з гладкого базальту. Базальт є основним будівельним матеріалом у Карсі, і ви побачите цей темний камінь у багатьох історичних будівлях міста. Якщо придивитися до поверхні каменів і швів, ви помітите, наскільки акуратно вони оброблені. У холодну погоду на камені може бути іній або лід, тому будьте обережні, коли наступаєте на них.
Арка має три прольоти, які підтримуються трьома кам'яними арками. Найкращий спосіб відчути ритм конструкції – це подивитися на воду, що тече під арками, з берега або з сусідньої дороги. З південного боку знаходиться менший, круглий отвір для відведення води. Такі додаткові отвори зазвичай допомагають відводити воду під час повеней. Тому обов'язково пошукайте цей отвір і порівняйте його розмір з основними арками.
Потім перейдіть через арку і поверніться. З іншого берега ви побачите, як арки, русло річки та схил фортеці об'єднуються в одному кадрі. Взимку береги можуть бути вкриті снігом, що створює чудовий фон для фотографій. Оскільки кут падіння світла змінюється протягом дня, спробуйте зробити кілька знімків в різний час доби.
На цю зупинку достатньо близько півгодини. Розглядайте цю частину маршруту як перепочинок. Ви можете скористатися відкритими просторами на березі,

Фортеця Карс.
Третя зупинка – фортеця Карс, розташована безпосередньо над Кам'яним мостом. Фортеця височіє на пагорбі на північній околиці міста і, згідно з інформацією з порталу "Культура", отримала свою назву від племені Карсак, яке колись проживало в цьому регіоні. Центр фортеці також відомий як Внутрішня фортеця або Штадель. Згідно з інформацією муніципалітету, фортеця має розміри 250 метрів у напрямку схід-захід і приблизно 90 метрів у напрямку північ-південь. Вона є об'єктом культурної спадщини і, як кажуть, має вражаючу зовнішність, якщо на неї дивитися з міста. Дві офіційні джерела вказують різну дату заснування фортеці: портал "Культура" стверджує, що це 1152 рік, а муніципалітет – 1153 рік. Тому, найбезпечніше припустити, що фортеця була побудована в середині XII століття. Згідно з джерелами, її будівництво було замовлено правителем династії Сельджуків, а керував ним візир Фіруз Ака. Напис на фортеці виконаний на мармуровій плиті, яка, як розповідається, була розміщена біля воріт зовнішньої стіни. Історія фортеці пов'язана з руйнуваннями та відновленнями. Джерела повідомляють, що в 1386 році Тімур зруйнував фортецю. У 1579 році за наказом султана Мурада III, Лала Мустафа-паша відновив фортецю та її зовнішні стіни. Портал "Культура" додає, що після руйнування в 1606 році, фортеця була відновлена в 1616 та 1636 роках. Фортеця була знову пошкоджена під час російсько-османської війни 1877-1878 років, і хоча її було відновлено, вона втратила свій оригінальний вигляд. Будівля, яку ви бачите тут, є стабільною точкою міста, яке змінювалося протягом століть. Уважно огляньте стіни. Зовнішні стіни побудовані з обробленого базальту і оточені підпірними стінами. Ви побачите такий же темний камінь, як і на мосту, але в набагато більших масштабах. Згідно з інформацією, наданою муніципалітетом, зовнішні стіни фортеці мають довжину 27 тисяч метрів і складаються з 220 веж. Це свідчить про те, наскільки великою була система оборонних споруд, що оточувала місто. У фортеці є три великі ворота. На заході розташовані Сукапі або Черібаші-капі. В центрі – Кагзиман-капі, також відомі як Ортоккапі. Треті ворота – Бехрам або Байрампаша-капі. Головні ворота, що ведуть на північ, відкриваються у про Наступна зупинка – археологічний комплекс Ані, який розташований за межами міста, тому вам потрібно врахувати час на дорогу. Джерело: Культурний портал, фортеця Карс.
Археологічний комплекс Ані.
~2 год 30 хв тутОстанньою точкою маршруту є археологічний комплекс Ані, і це вимагає найдовшої подорожі протягом дня. Згідно з інформацією ЮНЕСКО, Ані розташований за 42 кілометри від міста Карс. Тому, поки ви виїжджаєте з Кале, перевірте стан вашого автомобіля, запас палива та час доби. У зимових умовах важливо заздалегідь дізнатися про стан дороги, щоб відвідати цей об'єкт.
Згідно з ЮНЕСКО, Ані розташований у північно-східній частині Туреччини, на височині у формі трикутника, що височіє над долиною. Долина утворює природний кордон біля археологічного комплексу. На цій височині існування поселення тривало майже 2500 років. Така безперервність пов'язана з легкістю оборони цієї території та її зв'язком з родючими річковими долинами навколо. Місто розташовувалося біля важливих воріт Шовкового шляху, що вели в Анатолію.
ЮНЕСКО описує Ані як середньовічне місто, де розташовані житлові, релігійні та військові споруди. Вказано, що місто було засноване протягом століть спочатку християнськими, а потім мусульманськими династіями. Найбільшого розквіту Ані досяг у 10-11 століттях, коли він був столицею королівства Багратів. У наступні століття, перебуваючи під владою Візантії, Сельджуків та Грузії, він залишався важливим перехрестям для торгових караванів. Монгольське вторгнення та землетрус 1319 року стали початком занепаду міста.
У заяві ЮНЕСКО йдеться про те, що археологічний комплекс демонструє майже всі архітектурні нововведення, що з'явилися в регіоні між 7-м і 13-м століттями. Тому цей об'єкт слід розглядати не як окремі споруди, а як цілісну середньовічну міську тканину. На цьому маршруті ми не будемо детально розглядати кожну будівлю. Замість цього, спробуйте побачити загальну картину всього комплексу.
Прибувши на місце, першим кроком буде розуміння загальної структури височини. Почніть з прогулянки і обійдіть територію, щоб зрозуміти розташування будівель. Коли ви дійдете до країв височини, подивіться на долину; там ви зрозумієте, чому було обрано саме це місце для оборони. На відкритій і високій місцевості вітер посилюється, тому рекомендується одягнути вітрозахисний одяг.
Взимку ґрунт може бути вкритий снігом і льодом. Для цього пункту маршруту необхідні черевики з неслизькою підошвою, рукавиці та шапка. Майте на увазі, що батареї фотоапаратів швидко розряджаються на холоді, тому візьміть із собою запасні батареї. Не піднімайтеся на
Коментарі
Завантаження...
