Від району Валідебаг до Пашалімані: парки та сади.

Розпочніть свою прогулянку в парку Валідебаг. Він розташований на перетині районів Алтунізаде в районі Ускюдар і районі Барбарос, а також району Кошуйолу в районі Кадікьой, і є однією з найбільших зелених зон на азійській стороні Стамбула. Історія парку сягає часів султана Селіма III: він побудував тут маєток для своєї матері, Валіде-султана Міхрішах. Пізніше, ці землі були подаровані матері султана Абдулмеджида, Валіде-султані Безм'ялем. Вона перетворила цю територію на ботанічний сад, завезши дерева та рослини з різних регіонів. У середині 19 століття в парку був побудований палац, названий на честь Аділе-султани. У 1927 році ці землі були передані Міністерству освіти.

Сьогодні в парку росте понад сорок видів дерев і чагарників віком від 15 до 400 років. Серед них: чорна сосна, червона сосна, піхта, ліщина, кедр, дуб, в'яз, липа та верба. З 2000 року тут ведеться спостереження за птахами, і було зафіксовано понад сто видів. Також було задокументовано 28 видів метеликів. Зустріти білок, їжаків і черепах не дивно.

У 1996 році парк був оголошений зоною природного заповідника першого ступеня, а в 1999 році – зоною природної цінності. На його території, окрім палацу Аділе-султани, розташовані також палац султана Абдулазіза, який зараз використовується як музей скаутів, палац Чамли, ліцей та медичні заклади. Варто зазначити, що не всі частини парку є відкритими для вільного відвідування, тому краще дотримуватися пішохідних доріжок.

Вхід до парку безкоштовний, і вранці тут багато людей, які займаються ранковою пробіжкою. Після дощу ґрунтові стежки можуть бути брудними, тому рекомендується одягати закрите взуття. Якщо ви хочете спостерігати за птахами, йдіть повільно і зупиняйтеся біля великих дерев, щоб послухати.

Джерело: Вікіпедія; Hürriyet Seyahat.

Двоповерхова будівля, що височіє в центрі парку, є найбільш помітною пам'яткою палацової епохи Валідебаг. Різні джерела вказують різні дати будівництва. Записи культурного інвентарю та Вікіпедія згадують 1853 рік та Нікоґоса Бальяна як архітектора. Історія педагогічного центру, який сьогодні знаходиться в будівлі, свідчить про те, що в 1860 році на цій ділянці був побудований маєток Альтунізаде Ісмаїл Зюті Паша, а султан Абдулхаміт наказав його знести та побудувати сучасну будівлю. У 1863 році будівля була передана сестрі Абдулхаміта, Аділе Султан (1826-1899), і стала її літньою резиденцією, звідки й походить її назва.

Фасад привертає увагу подвійними сходами, що ведуть до входу. Усередині на кожному поверсі розташовані великі центральні зали, головні кімнати та службові приміщення. Подальша історія будівлі відображає фрагмент соціальної історії Туреччини: у 1916-1917 роках тут був притулок для дівчат, з 1924 року – інтернат, а в 1927 році – санаторій. З 1991 року будівля використовується як педагогічний центр та культурний центр, що належить Міністерству освіти.

Популярність будівлі значною мірою пов'язана з кіно. У 1970-х роках тут знімали першу серію фільмів "Хабабам Сınıfı", а в 2014 році одна з кімнат була перетворена на музей "Хабабам Сınıfı". Згідно з новинами, цю частину музею можна відвідати безкоштовно. Решта будівлі використовується для розміщення гостей та проведення культурних заходів, тому відвідувачам слід обмежитися лише відкритими для відвідування зонами всередині, а актуальні умови відвідування можна дізнатися в педагогічному центрі.

Прогулявшись навколо будівлі, можна розглянути її симетричний фасад та сходи з різних ракурсів. Споглядання будівлі крізь дерева парку дозволяє уявити, як цей парк використовувався в часи правління султанів.

Джерело: Історія педагогічного центру "Аділе Султан", Культурний інвентар, Вікіпедія, Hürriyet Seyahat.

Щоб дістатися з району Валідебаг до Наккаштепе, потрібна коротка поїздка на автобусі або таксі. Народний сад Наккаштепе був відкритий 8 грудня 2018 року; його будівництвом займалося Міністерство охорони навколишнього середовища та міського розвитку, а управління здійснює муніципалітет Ускюдар. Муніципалітет представляє це місце як перший народний сад Стамбула. Загальна площа становить 90 000 квадратних метрів. Це не парк у традиційному розумінні, а скоріше нещодавно облаштована територія; її включення в цей маршрут зумовлено її розташуванням. Пагорб розташований безпосередньо біля мосту 15 липня та пропонує чудовий вид на Босфор.

Основні визначні місця саду – це оглядові тераси, які муніципалітет рекомендує відвідати: звідси відкривається широкий вид на опори мосту, течію Босфору та протилежний берег. Крім тераси, у саду є біологічний ставок і водоспад, дерев'яний міст, амфітеатр, ділянка для демонстрації рослин і зона для проведення заходів. Для дітей є зона пригод, ігрові майданчики та "Дім винахідника", де проводяться майстер-класи, а також 3,2 кілометри доріжок для бігу та прогулянок.

Після столітніх дерев Валідебаг, тут ви прогулюєтесь запланованим ландшафтом. Відвідування ділянки для демонстрації рослин – це чудовий спосіб побачити різницю між природним ландшафтом, який ви бачили вранці, та сучасним розумінням парків.

У вихідні дні тут може бути багато людей, тому для комфортного відвідування оглядових терас краще прийти в будні дні в першій половині дня або в другій половині дня. У саду є молитовна кімната, кафе та туалети. Від цього місця до саду Кузгунчук приблизно півкілометра; туди можна дійти пішки, спускаючись по вулицях.

Джерело: Муніципалітет Ускюдар; Вікіпедія.

У самому районі Кузгунчук, серед будинків, розташована територія площею понад 16 тисяч квадратних метрів, яка є живим прикладом зникаючої традиції городництва в Стамбулі. Раніше ця територія називалася "Сад Ільї" і досі відома під цією назвою в районі. Вона належить Генеральному управлінню вакуфів; у 2014 році її орендувала муніципалітет Ускюдар, і тоді було облаштовано її сучасний вигляд.

Сад поділений на сто невеликих ділянок. П'ятдесят з них відведено для місцевих жителів, решта – для шкіл та освітніх центрів. Ті, хто бажає обробляти ці ділянки, подають заявки до сільської ради Кузгунчук. Спостерігати за тим, що вирощують на цих ділянках, – найпростіший спосіб дізнатися, що росте в цьому районі в залежності від сезону. Окрім ділянок, на території є фруктові сади, зони з лікарськими та ароматичними рослинами, пішохідні доріжки, амфітеатр, дитячий майданчик і баскетбольний майданчик. Територія відкрита цілодобово.

Це не демонстраційний сад, а місце, де люди працюють. Будь ласка, не заходьте на ділянки, не торкайтеся до врожаю, і перш ніж фотографувати працівників, попросіть дозволу. Сад є місцем проведення традиційних святкування Хıdır-ілез та різних районних заходів; якщо ви приїдете на початку травня, можливо, ви потрапите на одне з цих свят.

Після відвідування саду ви можете прогулятися вуличками району; про сам район Кузгунчук розповідається більш детально в інших розділах. Потім прямуйте до берега і йдіть на південь, у напрямку Пашалімани. Парк Фетхі Паша розташований між Кузгунчук і Султантепе, недалеко пішки.

Джерело: Вікіпедія.

Маршрут завершується в парку Фетхі Паша, розташованому на схилі, що спускається до Босфору, між районами Кузгунчук і Султантепе. Парк названий на честь Фетхі Ахмеда Паші, який у 19 столітті обіймав посади губернатора, посла та міністра. Згідно з туристичним порталом муніципалітету Стамбула, паша придбав цю територію в 1858 році та облаштував її як місце для відпочинку та прогулянок. Протягом багатьох років територія залишалася без догляду, а потім була відновлена та відкрита для відвідувачів, і сьогодні нею управляє муніципалітет Стамбула.

Найбільша цінність парку – це його схили. Піднімаючись вгору від узбережжя, відкривається все більш широкий вид на Босфор, міст і європейську частину міста. З оглядових майданчиків, розташованих у парку, можна спостерігати за цими краєвидами. На цьому схилі, де ростуть різні види дерев і мешкають птахи, є пішохідні та бігові доріжки, дитячі майданчики та місця для пікніків; у парку також розташований соціальний центр, що належить муніципалітету.

Оскільки парк розташований на західній стороні, з видом на Босфор, тут чудовий світло ввечері. Коли сонце спускається до європейської частини, колір води змінюється, а силуети протилежного берега стають більш чіткими; якщо ви плануєте фотографувати, виберіть місце на схилі, де відкривається вид на дерева. Таким чином, ви завершите день, який розпочався в парку Валідебаг, в іншому парку, який був облаштований у різні часи та з різними цілями.

Деякі стежки досить круті, тому не поспішайте під час спуску. Під час підйому ви можете пройти вздовж узбережжя на південь і дістатися до причалу Ускюдар, звідки можна повернутися на поромі або поїдом Marmaray.

Джерело: Visit Istanbul (İBB); Вікіпедія.