Sultan II. Bayezid Külliyesi Sağlık Müzesi

Музей охорони здоров'я комплексу султана II Баязида розташований в Едірне, на північному березі річки Тунджа, у будівлях лікарні та медресе, що входять до комплексу султана II Баязида. Цей комплекс – велика споруда, фундамент якої було закладено в 1484 році, коли султан II Баязид зупинився в Едірне перед походами на Кілію та Аккерман. Згідно з "Ісламською енциклопедією", напис на мечеті свідчить про завершення будівництва комплексу в 1487-1488 роках. У англійській Вікіпедії зазначено, що архітектором комплексу був Мімар Хайреддін. Комплекс включав мечеть, дві прилеглі гостьові будівлі, кухню, їдальню, склад продуктів, медресе, лікарню та хамам. Згідно з вакфськими актами, у комплексі 147 осіб отримували зарплату на різних посадах. Від хамаму сьогодні не залишилося жодних слідів. Розташування комплексу на березі річки призвело до серйозних пошкоджень будівель у 19 столітті через повені; сліди на внутрішніх стінах мечеті свідчать про те, що рівень води досягав висоти, що перевищувала людський зріст. Завдяки дамбі, збудованому вздовж берега, ці повені сьогодні запобігаються. Лікарня, тобто "дарушшіфа", пропрацювала близько чотирьох століть, з 1488 року до російсько-османської війни 1877-1878 років. Згідно з турецькою Вікіпедією, спочатку тут лікували всіх пацієнтів, а згодом – лише психічно хворих, і лікування було безкоштовним. Євлія Челебі писав, що тут психічно хворих лікували музикою, і що три дні на тиждень музиканти давали концерти для пацієнтів. На сайті музею також згадуються "макамы" (музичні лади), які, за словами Євлії Челебі, використовувалися в лікуванні: "нева", "раст", "дугах", "сегах" і "чаргах". Також згадується, що в лікуванні використовувалися звуки води та приємні аромати. Дарушшіфа складалася з трьох частин. У першому дворі розташовані амбулаторії, кухня та господарські приміщення, у другому дворі – кабінети головного лікаря. Найцікавішою частиною є "шіфахане" – відділення, де перебували пацієнти. Згідно з "Ісламською енциклопедією", воно було спроектовано за шестикутним планом, а в центральному шестигранному дворі розташовувалися шість "еюван" (відкритих галерей). Дах двору вкритий великим куполом з люкарнами, а в центрі розташований фонтан. На сайті музею зазначено, що купол рівномі Варто трохи постояти під куполом лікарні, щоб послухати, як звук розповсюджується у просторі. Потім можна оглянути велику мечеть із одним куполом, що є частиною комплексу, ззовні, і звернути увагу на двокольорові кам'яні арки внутрішнього двору. Музей розташований у північній частині центру міста, на протилежному березі річки Тунджа; до нього можна дістатися пішки від центру або коротким заїздом на транспорті. З берега особливо гарно видно куполи та мінарети комплексу, особливо під час заходу сонця. Перевірте години роботи та умови входу на офіційному сайті музею.