Oltu Kalesi

Фортеця Олту розташована в самому центрі району Олту, на північному сході провінції Ерзурум, на скелястій, але не дуже високій вершині. За даними турецької Вікіпедії, фортеця була побудована в стратегічно важливому місці, де річки Нарман та Сірі зливаються, утворюючи річку Олту, контролюючи важливий перевал. У провінційному туристичному путівнику також зазначено, що фортеця розташована в долині, утвореній річкою Олту. За даними культурного порталу, відстань від фортеці до центру району становить 118 кілометрів. Круглі вежі, розташовані на вершині скелі, видні з багатьох точок у районі. Точна дата заснування фортеці невідома, і різні джерела вказують різні дати. За даними культурного порталу, фортеця була побудована у 4 столітті до нашої ери урартським народом. У провінційному путівнику зазначено, що її архітектурні особливості сягають урартського періоду, і передбачається, що фортеця була побудована в цей час з військовою метою. Згідно з турецькою Вікіпедією, існують дві версії щодо дати побудови: один дослідник, який вивчав фортецю у 19 столітті, пов'язав її з грузинською архітектурою. Тому, найточніше буде сказати, що фортеця має дуже давнє походження і була неодноразово перебудована протягом століть. Фортеця переходила з рук багатьох держав. За даними культурного порталу, фортеця була відновлена в періоди Візантії, Сельджуків, Аккоюнлу, Каракоюнлу та Османської імперії. Згідно з турецькою Вікіпедією, до того, як фортеця потрапила до османів у середині 16 століття, вона була важливим центром для правителів Самцхе-Сатабаго. В період Османської імперії Олту став адміністративним центром округу Олту, що належав до провінції Чилдир. У той же час фортеця деякий час використовувалася як караван-сарай. Вікіпедія також повідомляє, що після російсько-турецької війни 1877-1878 років Олту деякий час перебував під російською владою. Останнє відновлення та укріплення фортеці відбулося в 1998-1999 роках. Фортеця складалася з двох частин: внутрішньої та зовнішньої. Згідно з інформацією культурного порталу, зовнішні стіни, що оточували райони міста, не збереглися до наших днів. Те, що ми бачимо сьогодні, – це внутрішня фортеця, побудована на природних скелях, яка займає площу близько 3000 квадратних метрів. У провінційному путівнику зазначено, що внутрішня фортеця має архітектуру, що відповідає формі скелі. Високі та товсті стіни підтримуються вежами, а матеріалом для будівництва був гладкий камінь. У народі внутрішню З висоти добре видно, як річка Олту ділить місто навпіл, і чому ворота фортеці були стратегічно важливими. Найкращі фотографії можна зробити з центру міста, звідки видно фортецю, де скелі та стіни гармонійно поєднуються. У другій половині дня сонячне світло падає на південну стіну, роблячи текстуру каменю більш виразною. Умови відвідування та правила входу можуть змінюватися, тому рекомендується перевірити актуальну інформацію в місцевому управлінні культури та туризму. Назва Олту в Туреччині асоціюється з каменем Олту. Місцевий туристичний гід пише, що цей камінь також відомий як "ерзурумський камінь" і "чорний бурштин", і що його обробка є традиційним ремеслом, що передається від батька до сина. Після відвідування фортеці, у місцевому ринку можна знайти майстерні, де займаються цим ремеслом. Інформаційний портал повідомляє, що до Олту можна дістатися автобусами, що відправляються від західного автовокзалу в районі Шюкрюпаша в Ерзурумі. Ті, хто приїжджає на автомобілі, можуть відвідати фортецю та "Нарманські дивовижні скелі" в один день.