Edirne Sarayı (Sarayiçi)

Палац в Едюрне, розташований у районі Сарайїчі, на північному заході міста, де річка Тунджа розпадається на дві гілки, займає місце, де колись знаходився один з найбільших палаців Османської імперії. У джерелах він відомий як Сарай-і Чедід-і Аміре, тобто Новий палац, а також під назвами Тунджа Сарай і Палац Хункар Бахчесі. За даними Вікіпедії, це другий за величиною палац Османської імперії після палацу Топкапи в Стамбулі. Згідно з Культурним порталом, палац займав площу понад 300 тисяч квадратних метрів уздовж берега річки Тунджа. Будівництво розпочалося в 1450 році за часів правління II Мурада. Після смерті султана роботи були призупинені, але продовжилися за часів його сина, Фатіха Султана Мехмеда, і палац був завершений у 1475 році. Згідно з описом, що базується на працях Евлія Челебі, до завоювання це місце було мисливськими угіддями, а з часів правління I Мурада воно було відоме як місце, куди султани приходили, щоб відпочити. Оскільки острівець, утворений річкою, забезпечував природний захист, палац був побудований без потреби у високих оборонних стінах, а його територію оточувала лише проста стіна. Протягом століть палац розширювався завдяки будівлям, які додавали різні султани. Культурний портал зазначає, що період правління Сулеймана Величного та Мімара Сінана був другим великим етапом розвитку палацу. Сінан підключив один з рукавів каналу Ташлімюселім, який він провів до міста, до палацу, а також створив дугоподібний канал, який захищав територію палацу від повеней, створюючи другий водний шлях. Між річкою та цим каналом розташовувався приватний сад султана, Хасбахче. Сулейман наказав побудувати міст над каналом, використовуючи вісь мосту Фатіх, що визначило головний вхід до палацу. У центрі палацу знаходився палац Джаханнума, збудований Фатіхом, також відомий як Тахт-і Хюмайун. Навколо палацу розташовувалися Хас Ода (приватні покої), бібліотека палацу, приміщення для зберігання Священного прапора, Арз Ода (приймальня) та покої для султана, валіде-султана (матері султана) та принців. Перед Арз Ода знаходилися ворота Бабус-Сааде, також відомі як "Ворота Щастя". Згідно з Turkish Archaeological News, у період свого розквіту палац складався з 72 будівель, включаючи 18 гаремок. Особливо жваво життя в палаці вирувало за часів правління IV Мехмеда; султан, відомий своєю Палац Справедливості – це вежа, збудована за наказом султана Сулеймана I у 1561 році архітектором Сінаном. Вона виконана з обробленого каменю, має пірамідальну верхівку та квадратний план, і значною мірою збереглася до наших днів. У центрі верхнього поверху розташований мармуровий фонтан. Matbah-ı Amire – це прямокутна споруда, що складається з трьох секцій, покритих куполами, і всередині якої знаходяться чотири печі, збудовані з цегли. Hammam Kum Kasrı – це одна з небагатьох споруд, що збереглися з часів правління Фатіха, збудована з необробленого каменю та цегли, чергуючись у кладці. Перше наукове дослідження території було проведено у 1956 році, а розкопки проводилися з перервами з 1999 року. У цей період були завершені реставраційні роботи над Babüssaade, Matbah-ı Amire та Палацом Справедливості. Оскільки розкопки та реставраційні роботи тривають і сьогодні, деякі ділянки можуть бути закриті для відвідування. Перед відвідуванням рекомендується перевірити актуальну інформацію в офіційних джерелах. Північніше від території розташований "Пташиний ліс" – парк, який використовувався як двір палацу, і, згідно з брошурою Міністерства культури та туризму, на його території знаходиться мисливський павільйон, що датується часами правління IV Мехмеда. У районі Sarayiçi також знаходиться арена для змагань з боротьби Kırkpınar. До палацу можна дістатися з міста через міст Сулеймана, а з північної сторони – через триарковий міст Фатіха, збудований у 1452 році. До території можна дістатися пішки, рухаючись на північ від району Selimiye в напрямку річки Тунджа, або коротким автомобільним маршрутом. Оскільки територія велика і відкрита, рекомендується одягати зручне взуття, а влітку – захищатися від сонця. Руїни палацу Cihannüma, разом із навколишніми газонами та деревами, є найбільш фотографованим місцем.