Belemedik

Белемедік – це невелике гірське поселення, розташоване в горах Тавуш, на березі річки Чакит, що є частиною природного парку. Згідно з інформацією, наданою адміністрацією району Позанты, Белемедік знаходиться за 117 кілометрів від Адани та за 9 кілометрів від Позанты. На сайті "Культурний портал" зазначено, що до поселення можна дістатися ґрунтовою дорогою, що веде від села Анбаш до Позанты. Поселення розташоване на березі річки, на висоті близько 700 метрів над рівнем моря. Сьогодні це тихе селище, але на початку 20-го століття Белемедік був одним з найбільш жвавих місць у горах Тавуш. Згідно з англійською Вікіпедією, у 1907 році тут був головний будівельний центр компанії Philipp Holzmann у рамках будівництва залізниці Багдад. За даними агентства "Анадолу", на будівельному майданчику, де будувалися міст Варда та 22 тунелі в горах Тавуш, працювало близько 5 тисяч німецьких інженерів та робітників. На будівельному майданчику були побудовані лікарня, школа, системи опалення та житлові приміщення. Сьогодні від цих будівель залишилися лише руїни, які створюють враження занедбаного міста. В англійській Вікіпедії зазначено, що 41 німець, які померли від хвороб та інших природних причин під час семирічної будівельної кампанії, були поховані в Белемедіку. Адміністрація району Позанты також повідомляє про наявність будівель, які використовувалися німецьким персоналом у той час, а також кладовища. Назва поселення також пов'язана із залізницею. Згідно з інформацією з англійської Вікіпедії, стара назва села була Карапінар, а, за одним з джерел, назва "Белемедік" є спотворенням слова "bilemedik", що означає "ми не змогли". Згідно з цією версією, будівельні бригади, які працювали над тунелями з обох сторін, не могли зустрітися посередині, і вони вибачалися цим словом, а в німецькій вимові воно трансформувалося в "Белемедік". Зазначається, що на початку 20-го століття населення села складалося переважно з туркменів Тахтачі, які займалися лісовим господарством. Белемедік отримав статус села в 1956 році, а після зміни законодавства в 2012 році знову став селищем. Недостатня кількість сільськогосподарських угідь та зсуви ґрунту в 1969 році призвели до швидкого зменшення населення; за даними на 2022 рік, в селищі проживає 77 осіб. Сьогодні головною привабливістю Белемедіку є його природа. Адміністрація району Позанты описує долину як екосистему з незмінними природними ландшафтами, що включають ліси Згідно з інформацією, наданою місцевою адміністрацією, на площі облаштовано зони для кемпінгу та автокемпінгів, а також зведено котеджі, що гармонійно вписуються в місцевий ландшафт. У 2018 та 2019 роках у долині проходив фестиваль природи та фотографії, а завдяки своїм мальовничим краєвидам вона також використовувалася як місце зйомок для різних фільмів і серіалів. У путівнику місцевої адміністрації також згадується фортеця Анахша, розташована на висоті 1800 метрів, з якої відкривається чудовий вид на долину, і вона є однією з визначних пам'яток району. Хорошим планом буде почати прогулянку вздовж річки, а потім пройти через алею з платанами до рівнини, де розташовані старі будівлі, збудовані німцями. Не заходьте всередину покинутих будівель, оскільки стіни в деяких місцях зруйновані, і спостерігати за руїнами ззовні безпечніше. Оскільки залізниця є діючою, тримайтеся подалі від колій і тунелів. Найкращий час для відвідування – осінь, коли листя змінює колір, і весна, коли річка стає більш повноводною. Влітку в долині прохолодніше, ніж на рівнині Чукурова. Оскільки Белемедік є частиною тієї ж залізничної історії, що й міст Варда, має сенс відвідати обидва місця в один день. Актуальну інформацію про проживання та заклади можна отримати в муніципалітеті Позантьї.