Anavarza Antik Kenti

Анаварза – це стародавнє місто Кілікії, розташоване приблизно за 28 кілометрів на південь від району Козан, у межах сучасного поселення Ділеккая. Місто було засноване біля підніжжя скелястої гори, що височіє посеред рівнинної місцевості, приблизно за 8 кілометрів на північ від місця, де річка Сумбас впадає в річку Чеян. Цей скельний масив, висотою близько 200 метрів, є однією з найвидатніших природних формацій у рівнині Чукурова. Згідно з деякими поглядами, викладеними в турецькій Вікіпедії, назва міста, що зустрічається в античних джерелах як Анарбос і Аназарба, могла походити від перського слова, що означає "непереможний". Про доримський період історії міста відомо дуже мало. Згідно з турецькою Вікіпедією, після візиту імператора Августа в 19 році до нашої ери, поселення почали називати "Каесарея біля Аназарби". Протягом перших двох століть місто перебувало в тіні Тарсу, столиці Кілікії. У 194 році, коли Септимій Север підтримав його у боротьбі за трон, для міста відкрився період процвітання, і в 204-205 роках воно отримало статус метрополії. Згідно з путівником муніципалітету, до середини III століття місто тричі отримувало звання неокору, тобто міста, що мало храм, присвячений імператору. У 260 році місто зазнало нападу шаханського правителя Шапура, а в 408 році стало столицею провінції Кілікія Секунда. Природні катаклізми кілька разів змінювали долю міста. Після сильного землетрусу в 525 або 526 роках імператор Юстиніан відновив місто і дав йому назву Юстиніанополіс, але стара назва збереглася. Другий землетрус у 561 році та наступна епідемія чуми знову потрясли місто. Згідно з англійською Вікіпедією, місто було перебудовано Харуном ар-Рашидом у 796 році, зміцнено правителем Хамданідами Сайфуддаулою в середині X століття, а в 962 році зруйновано візантійською армією. На початку XII століття Рупенідський рід, а саме перший Торос, зробив це місце своєю резиденцією, і фортеця, разом із Сісом, стала одним із двох головних оплотів роду. У 1374 році місто було зруйновано арміями мамлюків; з XVI століття в регіоні домінували родини Козаноглу. Відомий у всьому світі лікар і фармаколог Діоскорідес, як вважається, був родом з Анаварзи; його праця "De Materia Medica" протягом століть була одним з основних підручників медичної освіти. Згідно з управлінням культури та туризму провінції Англійська версія Вікіпедії повідомляє, що ця вулиця була першою відомою у стародавньому світі вулицею з двома смугами, розділеними колонами. Вважається, що значна частина водопровідних споруд, що вели до рівнини, була зруйнована під час землетрусу 1945 року; сьогодні збереглися лише розкидані фрагменти. Серед місць, які варто відвідати, є поховання на скелях та некрополь на півдні стін. Мозаїки з зображенням Тетіс та риб, знайдені на території об'єкта, сьогодні виставлені в залі мозаїк Аджанського музею. На вершині скелястої гори розташована фортеця Анарза, яку, за даними міністерства, вважають найбільшою фортецею Чукурови. У фортеці можна побачити сліди реставрації часів правління Харуна ар-Рашида, а також цистерни, тунелі зі склепіннями, бастіони та ніші. У турецькій версії Вікіпедії зазначено, що нижнє місто має довжину близько 1500 метрів і оточене стіною з 20 бастіонами. У фортеці також знаходяться залишки релігійних споруд середньовічного періоду. У романі Яшара Кемаля "Інце Мемед" є розділ, що відбувається в Анарзі, а в романі "Якби вони вбили змію" дія відбувається на скелях Анарзи. Територія об'єкта є відкритою, тому на рівнині мало тіні; не забудьте взяти з собою капелюх, воду та зручне взуття. Ранній ранок – найкращий час для відвідування, оскільки тут прохолодніше, а сонце освітлює західну сторону скелі. Рекомендується почати екскурсію від "Великих воріт", пройти головною вулицею, а потім відвідати скельні поховання та підійти до підніжжя фортеці. Дорога до фортеці крута та кам'яниста; підйом варто спробувати лише у гарній фізичній формі та у суху погоду. Відвідування найкраще планувати навесні, коли рівнина зелена, або восени, коли спека літа спадає. Згідно з інформацією Управління культури та туризму провінції, доїхати можна автобусами, що прямують до Козана; власний автомобіль дозволить вам бути більш гнучкими у пересуванні до Ділеккая. Актуальну інформацію про умови відвідування слід уточнювати в Управлінні культури та туризму провінції.