Umarım Vazgeçmezsin

Двері, які відчинилися через двадцять років.
Недомовленість у дружбі. Або: Недокінчена дружба.
Ніч, що розчиняється у спогадах минулого.

Через багато років після подій, які вона вважала минулими, Азізе стикається зі своїм колишнім близьким другом, Бюлентом. У присутності штучного інтелекту, який керує "розумним" будинком, двоє друзів знову занурюються в різні етапи спільного минулого, де спогади, почуття провини та мовчання поступово переплітаються.

Минуле може бути відроджене за одну ніч.
Іноді, деякі спогади стають важчими, як тільки їх згадуєш.

Сподіваюся, ти не здасися – це гра для двох гравців, яка досліджує те, наскільки важливим є не лише те, що людина пам'ятає, а й те, що вона вирішує забути.