TROYA

Троя існує вже так само давно, як і історії, що містяться в Біблії.

У регіоні Гісарлік, що в Чанаккале, тисячі років тому було засноване історичне місто Іліон, яке, за словами хеттів, називалося "Вілуса". Воно також стало джерелом дуже давньої легенди – однієї з найдавніших і найвідоміших історій в історії людства, де переплітаються мрії та реальність, наука та утопія. Західна цивілізація в значній мірі завдячує своїй культурній спадщині легенді про Трою. Ця історія, яка, як вважається, відбулася близько 1180 року до нашої ери, була закарбована в пам'яті людства анадолійським бардом. Ця історія, увічнена у відомих творах "Іліаді" та "Одіссеї" бардом Гомером, родом з Ізміра, увійшла до числа найвідоміших творів світової літератури. Вона має таке ж важливе значення, як і священні книги, і протягом історії перетворювалася на загадкову пригоду, яка найбільше цікавила істориків усіх народів.

Цей інтерес, дослідження та подорожі, що тривали тисячі років, отримали своє завершення завдяки німецькому археологу Генріху Шліманну, який знову вивів Трою на історичну арену та перетворив легенду на реальну історію. Скарби людства, знайдені методом "на дотик", за чутками та з великими пригодами, вивезені за кордон, стали одним із фундаментів сучасної археології. Шліман навчив нас: "Голоси, що лунають з руїн, – це голоси нашого минулого". Ті, хто не чують голоси минулого, не зможуть почути голоси майбутнього. Ансамбль "Anadolu Ateşi" оживляє легенду про Трою. Ми вітаємо цей немеркнучий шедевр мистецтва, повернувшись до його рідного краю через три тисячі років. Від царя Хеттів Тутхалія до Ахіллеса, від Олександра Македонського до римського імператора Цезаря, від перського царя Ксеркса до візантійського імператора Костянтина, від султана Мехмеда Завойовника до Мустафи Кемаля Ататюрка – це світле місто, яке бачилося у снах великих лідерів різних епох. Це крик, що лунає з руїн Трої, і тритисячолітнє містичне відродження... від рідного краю до всього людства. У Трої – час, у Трої – місце, у Трої – любов і обмеження... Це наполеглива робота, що ведеться в тіні втраченого міфу, це історія проти забутої історії та музичний протест.

Мустафа ЕРДОГАН.
Генеральний мистецький директор.