Kat:9 Daire:34

"Ми були лише відблиском світла, що відбивався від вікна одного з численних під'їздів багатоповерхівки. Такі сім'ї, як наша, залишаються безіменними... Нікому не потрібно навіть намагатися їх описати. Люди, що живуть одна над одною, розділені лише залізом і бетоном, не знаючи нічого одне про одного..."

Настає ніч, гаснуть вогні, вимикається телевізор. Зараз час спати...

Але...
Одного дня в одному будинку залишили світло увімкненим.
З цією сім'єю щось трапиться.
Ніхто не звертає уваги.
Усі радіють, що це не вони.

"Адже одного дня з кожною сім'єю може трапитися щось..."