Білі ночі.

Білі ночі – це поезія самотності.

Це вірш, написаний з юнацьким запалом Достоєвського, який розповідає про двох молодих людей: один намагається втекти від самотності, відчутної в натовпі Санкт-Петербурга, у своїх мріях, а інша – молода дівчина, яка опинилася у віддаленому районі міста, у старому будинку, і не усвідомлює, що її самотність перетинається з самотністю першого.

Наша історія розповідає про молодого чоловіка та молоду дівчину, Настенку, чиї серця вперше відкриваються для кохання. Їхня історія розгортається на містку в Санкт-Петербурзі, де за чотири дні розгортається захоплива романтична сага.