Перейти до основного вмісту
Radar Türkiye
Знаходьте події в застосунку
Відкрити
Radar Türkiye

Місто Хатай, що є членом мережі "Гастрономічні міста ЮНЕСКО", та кунефе.

Туристів, які приїжджають до Хатая, часто перше, що привертає їхню увагу, – це місцева кухня.

Radar TürkiyeRadar Türkiye4 Kasım 2026
Ще немає оцінок

Увійдіть, щоб вподобати й оцінити

Місто Хатай, що є членом мережі "Гастрономічні міста ЮНЕСКО", та кунефе.

Хатай – це місто, яке багато мандрівників спочатку пізнають через його кухню. Це не випадковість, оскільки місто є членом мережі "Творчі міста ЮНЕСКО" у сфері гастрономії, і значна частина його кулінарної спадщини офіційно зареєстрована. Ця стаття розповідає про кухню, що стоїть за цим званням, про зареєстрований рецепт кунефе, про різноманітні страви, від закусок до основних страв і хліба, а також про те, як познайомитися з цією культурою в місті. Тут немає конкретних рекомендацій щодо закладів, але є орієнтир, який допоможе вам зрозуміти, що шукати і як насолоджуватися місцевою кухнею. Кухня Хатаю очима ЮНЕСКО.

На сторінці ЮНЕСКО, присвяченій "Творчим містам", Хатай з 2017 року фігурує як член мережі у сфері гастрономії. Сторінка представляє місто як багатокультурний центр, розташований у самому серці долини Амік, на стародавньому Шовковому шляху. Згідно з ЮНЕСКО, Хатай став воротами Шовкового шляху до Середземного моря і протягом століть був одним із центрів торгівлі спеціями. На цій же сторінці зазначено, що на цьому столі зустрічаються кухні Близького Сходу, Анатолії та Середземномор'я, і що тринадцять цивілізацій вплинули на кулінарну ідентичність регіону. Текст на сайті підкреслює, що м'який клімат дозволяє вирощувати надзвичайно різноманітну рослинність, що сприяє вирощуванню лікарських та ароматичних рослин. На сайті також згадується, що в місті регулярно проводяться заходи, присвячені гастрономії, такі як сільськогосподарські ярмарки та фестиваль кунефе. Місто, яке бачить у гастрономії інструмент соціальної інклюзії, також підтримує ініціативи, які створюють нові можливості працевлаштування для жінок. Серед цілей, які місто поставило перед ЮНЕСКО, є створення сільськогосподарського та харчового парку, де працюють фермери та жінки-виробники, кулінарна академія, яка передає знання шеф-кухарям та пропонує сертифікаційні програми, а також спільна міжнародна гастрономічна зустріч з іншими "творчими містами".

Хатай у реєстрі захищених найменувань.

Щоб ознайомитися з офіційною стороною кулінарної спадщини, варто відвідати онлайн-портал Турецького відомства патентів і торгових марок, присвячений географічним позначенням. Якщо в базі даних порталу виконати пошук за назвами "Хатай" та "Антакія", станом на листопад 2026 року буде знайдено дев'яносто два записи. З них шістдесят п'ять є зареєстрованими, а двадцять сім знаходяться на стадії розгляду. Згідно з інформацією, наданою провінційною адміністрацією, важливість кунефе проявляється у великій кількості майстрів, що готують цей десерт у центрі Антакії, а також у тому, що його готують з тією ж увагою в домашніх умовах. Сертифікат детально описує цей десерт. Згідно з документом, "Антакійський кунефе" є одним із небагатьох десертів, що виробляються в країні та містять сир. У його виробництві використовуються тонкі нитки тіста (тель кадиф), свіжий сир для кунефе, вершкове масло та сироп. Сир готується між двома шарами тіста на плоскій тарілці, а потім додається сироп бажаної солодкості. У документі зазначено, що форма десерту кругла, а товщина – приблизно від одного до двох сантиметрів. Відмінною особливістю є те, що верх і низ кунефе готуються окремо, а підсолоджування відбувається після приготування за допомогою сиропу. Опис тіста "тель кадиф" у документі також заслуговує на увагу. Суміш борошна та води доводиться до консистенції, коли вона стікає з крана спеціальної посудини, схожої на турку, тонкими нитками. Цю суміш виливають на нагріту та обертову поверхню, утворюючи тонкі нитки. Висушені нитки збирають, як вовну, і викладають на плетені тарілки, що виготовляються в регіоні, для охолодження. Сир, що використовується для кунефе, також має свій сертифікат. "Сир для кунефе Антакії" був зареєстрований як географічний індикатор у 2021 році. Згідно з документом, раніше цей сир виготовлявся з молока дрібної рогатої худоби, а сьогодні виробляється виключно з коров'ячого молока. Існують два види: несолоний і "каштановий" – солоний. Термін придатності несолоного сиру обмежений кількома днями, тоді як солоний зберігається довше і перед використанням у кунефе його замочують у воді, щоб видалити надлишок солі. Головна особливість сиру полягає в тому, що він розтікається при високій температурі і набуває волокнистої структури всередині кунефе. У документі чітко зазначено, що цей сир не вживається в сирому вигляді, а використовується лише для приготування кунефе. Рецепт приготування кунефе в домашніх умовах, наданий провінційною адміністрацією, також дотримується цієї технології. Сире кунефе викладається на тарілку з бортиками, змащується вершковим маслом, половина тіста притискається до тарілки, а зверху посипається несолоним сиром для кунефе. Рештою тіста накривається десерт, а потім випікається з обох сторін до золотистого кольору. У документі також зазначено, що сироп для ку Ось переклад турецького тексту українською мовою:

Реєстраційний документ описує, як свіжі листя заатеру подрібнюються, щоб виділити сік, а потім змішуються з цибулею, петрушкою, оливковою олією та гранатовим соком. Салат, який приправляє цю страву, також має реєстраційний знак: гранатовий сік Хатай виробляється з місцевих гранатів без додавання будь-яких інгредієнтів і загущується традиційним способом на вогні. Антакійський солоний йогурт готується шляхом проціджування йогурту, приготування його у великих олов'яних казанах і додавання солі; у продуктів, приготованих на вогні, відчувається легкий димний аромат. Навіть оливки, які подаються до столу, мають реєстраційний знак. Оливки Хальхалі – це столові оливки, які збираються в зеленій стадії зрілості і в цьому регіоні також відомі як "хілхалі". Документ вказує на тривалий період сонячного світла в регіоні та м'які, вологі зими, що створюють сприятливі умови для вирощування оливок. Страви з начиною та кебаби.

Список, складений адміністрацією округу, також містить окремий розділ про страви з начинкою: "екші аші", "нанилі орук", "орук, запечений у сковороді з оливковою олією" та "кьомбе". "Хатай орук", зареєстрований Торгово-промисловою палатою Іскендеруна, – це котлета, яка готується шляхом наповнення тіста фаршем. Згідно з документом, страва існує у двох видах. Перший вид – це "орук" у формі циліндра з загостреними кінцями. Другий – це "орук, запечений у сковороді", де тісто та начинка шарами викладаються в сковороду і запікаються в духовці. "Антакійський кебаб" є зареєстрованим прикладом м'ясних страв регіону. У реєстраційному документі зазначено, що кебаб готується з яловичої грудинки, перцю, петрушки та часнику, а потім подрібнюється спеціальним ножем з двома ручками. Суміш формується у вигляді диска, випікається у кам'яній печі і подається на лаваші або пиді. У документі також зазначено, що в регіоні ця страва має арабську назву і традиційно подається на таких заходах, як весілля. У списку, складеному адміністрацією округу, також згадуються такі страви, як "шіхільмєше", "арабський кебаб", "кебаб, запечений у сковороді" та "шейх муалла". Солодке та випічка.

"Хатай кьомбе" – це пряна випічка, яка формується за допомогою дерев'яних форм. Згідно з реєстраційним документом, в тісто додається суміш, що склада При покупці звертайте увагу на знак сертифікації. Згідно з документами, на таких продуктах, як "Кунефе з Антакії" та "Хумус з Хатай", знак розміщується на самому продукті або на упаковці; якщо це неможливо, він повинен бути чітко видно в місці продажу. Ви також можете шукати цей самий знак на продуктах, які ви плануєте взяти з собою, наприклад, гранатовий сік, солоний йогурт або "комбе". Щоб дізнатися про дати проведення фестивалів та інших заходів, перевіряйте офіційні оголошення відповідних установ перед поїздкою.

Джерела:

Коментарі

0/1000

Напишіть перший коментар