Перейти до основного вмісту
Radar Türkiye
Знаходьте події в застосунку
Відкрити
Radar Türkiye

Чай Різе, зібраний на схилах.

Приїжджаючи до Ризе вздовж узбережжя, перше, що кидається в очі, – це не саме море, а схили, що піднімаються одразу за ним. Ці схили вкриті густо посадженими, підстриженими і хвилястими плантаціями темного зеленого чаю.

Radar TürkiyeRadar Türkiye4 Kasım 2026
Ще немає оцінок

Увійдіть, щоб вподобати й оцінити

Чай Різе, зібраний на схилах.

Приїжджаючи до Ризе вздовж узбережжя, перше, що кидається в очі, – це не саме море, а схили, що піднімаються одразу за ним. Ці схили вкриті густо посадженими, обрізаними і вигнутими рядами темно-зелених чайних плантацій. Цей пейзаж, який сьогодні є символом міста, насправді відносно новий. Цей текст розповідає про те, як чай потрапив до Ризе, яким шляхом він потрапляє від схилу до чашки, і як він змінив життя цілого регіону, а також показує, де сьогодні можна побачити цей чайний ландшафт.

**Клімат, що живить схили**

У реєстраційному документі, що підтверджує географічне походження чаю з Ризе, зазначено, що особливості продукту зумовлені, перш за все, кліматом. Згідно з цим документом, гори, що простягаються паралельно морю в районі Ризе, піднімаються від узбережжя до висоти 3937 метрів. Від узбережжя до глибини приблизно 750 метрів розташовані ліси з широколистяними деревами, вище – змішані ліси, а ще вище – хвойні ліси. Після двох тисяч метрів починаються альпійські луки, а ще вище – льодовикові озера. У "Інвентаризації культури Східного Чорноморського регіону" також зазначено, що постійні опади, туманна погода та річки є основними факторами, що формують культуру цього регіону. Велика кількість опадів робить ґрунт родючим, але крутий і горбистий рельєф не дозволяє створювати великі поля. Згідно з описом в інвентаризації, протягом століть місцеві жителі вирощували на невеликих ділянках такі культури, як кукурудза, квасоля, гарбузи, капуста кале та льон, щоб забезпечити себе всім необхідним. Чай, як рослина, яка ідеально підходить для цих крутих і вологих схилів, з'явився саме тут.

**Як чай потрапив до Ризе**

"Інвентаризація культури Східного Чорноморського регіону" нагадує, що ідея вирощування чаю в Туреччині виникла раніше, ніж у Ризе. На початку правління II Абдулхаміда проводилися експерименти, у 1890 році чайні саджанці були привезені до Бурси, але результатів не було досягнуто. У той же період були опубліковані перші праці про чай. "Інвентаризація" також зазначає, що в "Віснику провінції Трабзон" за 1879 рік є запис про виробництво "китайського чаю" в Хопі та Архаві, але ця інформація не повторювалася в наступних виданнях, і можливо, цей запис стосувався не чаю, а схожої дикої рослини.

Початок робіт у Ризе при Інвентаризація підкреслює, що листя, зібране в саду, не використовується безпосередньо, а відправляється на фабрику для обробки. Тому не дивно, що перші промислові підприємства, засновані в Різі, були чайними фабриками. Процес реєстрації географічного найменування чітко та лаконічно описує цей процес. Чайний кущ, тобто Camellia sinensis, – це сільськогосподарська рослина, яка росте у вологому кліматі, а її листя та бруньки використовуються для приготування напоїв. Чорний чай отримують шляхом просушування, скручування, окислення та сушіння листя, бруньок та ніжних стебел. У тексті реєстрації особливу увагу приділяється важливості часу. Оскільки листя починає псуватися відразу після збору, зібране листя має швидко потрапити на переробний завод. Тому необхідно, щоб сад і фабрика знаходилися в одному географічному регіоні. Згідно з текстом, навіть клімат у місці розташування переробного заводу впливає на хімічні процеси, які чай проходить під час обробки. Чотири фактори, які визначають смак чаю Різи, чітко перераховані в документі реєстрації: сорт рослини, кліматичні та ґрунтові умови регіону, сільськогосподарські техніки, що застосовуються від вирощування до збору врожаю, та технологія обробки чорного чаю. Таким чином, колір, терпкість, блиск, аромат і смак чаю пов'язані з цим регіоном; при цьому вподобання споживачів також є одним із факторів, що впливають на умови обробки. Заявка на географічне найменування чаю Різи була подана 15 серпня 2017 року, а продукт був зареєстрований як регіональний продукт 26 березня 2021 року. Рослина, яка змінила життя цілого регіону.

Вирощування чаю в Різі швидко поширилося після 1960-х років. Інвентаризація "Східно-Кавказької культурної спадщини" показує, що загальна площа сільськогосподарських угідь регіону становить 54 589 гектарів, і понад 91% цієї площі відведено під вирощування чаю. Основне заняття жителів сіл сьогодні – вирощування чаю. Як зазначено в інвентаризації, чай став рушійною силою розвитку міста Різа. Більш тривала робота та кращий дохід стали великою зміною для регіону, де багато людей змушені були виїжджати на заробітки. Крім того, інвентаризація містить цікавий факт: незважаючи на те, що економіка Різи значною мірою залежить від чаю, експорт чаю практично не здійснюється, а виробництво майже повністю йде на внутрішнє споживання. Коли чай почав займати нижні схили, тваринництво було перенесено вище. Згідно з інвентаризацією, сьогодні тваринництво, о Сторінка GoTürkiye, присвячена народним ремеслам, розповідає ту ж історію, але з іншого кута. Нитки коноплі, з яких виготовляється тканина під назвою "Феретіко", вирощувалися в Ризі ще до 1960-х років, на полях, де зараз вирощують чай, і в ті роки майже в кожному домі був ткацький верстат. Згідно з інвентаризацією, дерев'яні сховища, розташовані біля будинків, відомі як "серендер", почали втрачати свою функцію, коли кукурудзу замінили чай. Кошики, шкарпетки та інші предмети побуту.

Сліди проникнення чаю в повсякденне життя також можна побачити в народних ремеслах. Інвентаризація "Східного Чорноморського культурного спадку" зазначає, що кошики, виготовлені в Ризі, використовувалися для перевезення чаю, кукурудзи та бобів. Для плетіння кошиків використовувалися палиці з горіхів і каштанів, а для основи – дерево "комар". Для важких вантажів використовувалося щільне плетіння, а для легких – більш рідке. GoTürkiye також зазначає, що протягом століть перевезення вантажів у важкодоступній місцевості здійснювалося за допомогою кошиків, які носили на спині, з двома ручками. Розглядаючи візерунки вовняних шкарпеток, характерних для районів Хемшін і Чамлихемшін, можна ще раз побачити, як чай укорінився в цьому регіоні. Серед назв візерунків, перелічених GoTürkiye, є "цвіт вишні", "ромашка" і "чайний шлях". Чай в чашці.

Інвентаризація також містить короткий опис заварювання чаю. Кофеїн, що міститься в чаї, під час заварювання переходить у воду, надаючи напою стимулюючий ефект. Якість води та матеріал чайника впливають на смак. Згідно з інвентаризацією, чай, заварений у порцеляновому чайнику, дає кращий результат, ніж чай, заварений у металевому чайнику. Природний термін життя чайного куща становить близько ста років, і з віком врожайність знижується. Оскільки чайні плантації в Ризі були засновані ще в 1960-х роках, рослини вже не вважаються молодими. Тому, згідно з інвентаризацією, заохочується органічне землеробство, а також рекомендується висаджувати нові саджанці замість старих рослин, які досягли кінця свого життєвого циклу. Де найкраще побачити чайні плантації?

Щоб побачити чайні плантації, вам не потрібно їхати далеко. Уздовж узбережжя, що веде з Ризи до Чайєлі, Пазара та Ардешена, схили повністю вкриті чайними плантаціями. GoTürkiye називає Haremtepe, розташовану прибли Джерела:

Коментарі

0/1000

Напишіть перший коментар