Перейти до основного вмісту
Radar Türkiye
Знаходьте події в застосунку
Відкрити

Слідами портового міста всередині стін Калеїчі.

Найстаріший район Анталії – це яскравий приклад того, як місто, розташоване біля моря, могло існувати на одному й тому ж місці протягом століть.

Radar TürkiyeRadar Türkiye6 Kasım 2026
Ще немає оцінок

Увійдіть, щоб вподобати й оцінити

Слідами портового міста всередині стін Калеїчі.

Найстаріший район Анталії – це яскравий приклад того, як місто, що виходить до моря, могло існувати на одному й тому ж місці протягом століть. Прогулюючись районом Калеїчі, ви бачите сліди як стародавнього портового міста, так і містобудівних особливостей епох Сельджуків та Османської імперії. Цей текст – не просто музейний огляд чи туристичний маршрут, а скоріше путівник, який допоможе вам розібратися в архітектурі стін, воріт, порту та будівель. Мета – допомогти вам зрозуміти, на що звертати увагу, перш ніж заглибитися у вузькі вулички.

Від Аталєї до Калеїчі: Короткий історичний огляд портового міста.

Згідно з інформацією, наданою Управлінням культури та туризму провінції Анталія, місто було засноване царем Аталєм II з Пергаму, і його назва означає "країна Аталея". Після падіння Пергамського царства, приблизно з 133 року до нашої ери, місто деякий час залишалося незалежним, а потім потрапило під контроль піратів. На сайті провінційної адміністрації зазначено, що в 77 році до нашої ери місто було приєднано до Римської імперії під керівництвом командувача Сервілія Ізавріка, а в 67 році до нашої ери воно стало базою для флоту Помпея. Візит імператора Адріана в 130 році нашої ери вважається важливою подією, яка сприяла розвитку міста. У період візантійського панування Аталєї була центром єпископства, а після захоплення турками місто продовжувало активно розвиватися. На сайті провінційної адміністрації також є цікавий факт: до заснування Аталєї, на місці сучасного яхтового порту, існував піратський порт під назвою Корикос. Ця назва означає "печера у скелі" і вказує як на природну особливість скель, так і на те, що це був притулок для піратів. Стародавнє місто, що розвинулося навколо порту, було безперервно населене з 2-го століття до нашої ери і існує донині. Безперервне існування пояснює, чому Калеїчі слід розглядати не як музей під відкритим небом, а як живий район. Оскільки сучасне місто було побудовано на місці стародавнього поселення, в Анталії дуже мало збережених пам'яток античної епохи. Сьогодні важко знайти точне місце розташування таких споруд, як храми, агори та театри. Серед збережених залишків можна побачити частину портової набережної та стіни, що оточують порт.

Стіни у формі підкови та багатошарові мури.

Район Калеїчі, хоча і значною мірою зруйнований, оточений стінами у формі підкови як зсередини, так і ззовні. Згідно з офіційними джерелами, стіни є Під час прогулянки вздовж стін зверніть увагу на те, як різні ділянки мають різний матеріал та обробку; це свідчить про те, що різні епохи співіснують поруч.

**Ворота Адріана та Три арки**

Найбільш відома споруда всередині стін – це відновлені Ворота Адріана. Їх також називають "Трьома воротами", і Управління культури та туризму провінції Анталья вважає їх одним із найкрасивіших стародавніх пам'ятників міста. Ворота отримали свою назву на честь візиту імператора в 130 році нашої ери. Джерела пов'язують історію споруди з цим візитом, але, оскільки вони не надають точної дати будівництва, ми обмежуємося інформацією, наявною на офіційних сайтах. Спочатку погляньте на ворота ззовні, а потім – зсередини. Фасад з трьома арками – це чудова можливість уважно розглянути пропорції арок та майстерність обробки каменю. Проходячи через ворота, подумайте про те, як з часом руйнувалася кам'яна підлога та під арками, і як протягом багатьох століть місто продовжувало своє повсякденне життя цим самим шляхом. У другій половині дня світло робить фасад воріт теплішим, тому це хороший час для фотографування.

**Ворота Кале і Годинникова вежа**

На сайті муніципалітету Калеічі Ворота Кале представлені як головні ворота, що відкривають шлях з району до суші. У минулому всі дороги, що вели до міста зі сходу, заходу та півночі, закінчувалися цими воротами. Ібн Бібі згадував про ці ворота у зв'язку з облогами 1207 та 1216 років. Ворота також відомі під назвами Ринкова брама, Брама ринку та Брама Астана, а Евлія Челебі називав їх Брамою Варош. Ворота Кале були кілька разів відновлені, а під час Першої світової війни були зруйновані. Годинникова вежа розташована на вежі, що прилягає до воріт Кале. Згідно з інформацією на сайті муніципалітету, вежа була побудована муніципалітетом Антальї в 1921 році завдяки зусиллям жителів Ізміра, які переїхали до Антальї після окупації Ізміра. На сайті провінційної адміністрації серед руїн стін згадуються вежа Хıdırлык, ворота Адріана та годинникова вежа. Прогулянка вздовж лінії, що з'єднує ці три споруди, – це чудовий спосіб побачити, як стіни простягаються містом. Достатньо просто подивитися на ці вежі з точки зору архітектури та міського пейзажу; для отримання детальної інформації зверніться до публікацій офіційних установ.

**Вузькі вулички та будинки з черепичними дахами**

На сайтах Управління Район, з його тихими вуличками та відсутністю перешкод перед житловими будинками, є проявом поваги до місцевого життя. У силуеті району виділяється вежа Івлі. Згідно з інформацією на сайті муніципалітету, висота вежі становить тридцять вісім метрів, а піднятися до її галереї можна, піднявшись дев'яносто сходинок, і вона прикрашена блакитними керамічними плитками. Офіційні джерела також згадують такі важливі історичні споруди, розташовані всередині стін, як медресе Каратай, медресе Гіяседіна Кейхусрев та мечеть Іскеле. У цій статті ми згадуємо їх лише в контексті архітектури та силуету. Старий порт і узбережжя скель.

На заході від району Калеїчі розташоване море. Стародавній порт сьогодні використовується як сучасна яхтова гавань, і частина причалу досі вважається частиною стародавніх руїн. Управління культури та туризму зазначає, що поєднання яхтової гавані та стародавнього міста створює пейзаж, який надихає багатьох художників, письменників і поетів. Прогулюючись однією з вулиць, що спускаються до порту, ви краще зрозумієте, чому це місце називається Корикос, що означає "печера", оскільки узбережжя нагадує притулок, розташований між крутими скелями. Район навколо порту – це місце, де найбільш відчувається зв'язок міста з морем. Необхідно розглядати морську частину стін разом з портом. У години, що передують заходу сонця, споглядання району з узбережжя дозволяє побачити силуети черепичних дахів і веж стін. Об'єкт культурної спадщини, реставрація та нагорода "Золоте яблуко" 1984 року.

На сайті адміністрації зазначено, що в 1972 році внутрішній порт Анталії та район Калеїчі були оголошені об'єктом культурної спадщини та охороняються Вищою радою з питань історичних та культурних пам'яток завдяки їх унікальній структурі. На тій же сторінці зазначено, що 28 квітня 1984 року організація FIJET вручила нагороду "Золоте яблуко" за реставрацію комплексу Анталія Калеїчі. На сайті управління культури та туризму також зазначено, що нагорода пов'язана з реставраційним проєктом 1984 року. На офіційних сайтах також згадується, що нагорода називається "Оскар" туризму, але це лише метафора, і найбільш точним описом є те, що це нагорода "Золоте яблуко", яку присуджує міжнародна спілка туристичних письменників. Рішення про охорону та реставрація – це основна історія, що стоїть за сучасним виглядом району Калеїчі. Значна частина історичних будинків і атмосфери вулиць є результатом цього свідомого процесу Сторінка, присвячена району Kaleiçi на сайті муніципалітету Анталії, містить нумерований список важливих місць у цьому районі. У списку представлені такі об'єкти, як пам'ятник Ататюрку, статуя Аталлоса, медресе, ворота Kaleiçi та годинникова вежа. Карта культурного та туристичного району Kaleiçi, підготовлена Департаментом міської історії та просування муніципалітету, може бути використана для планування вашої прогулянки. Рекомендується перевірити інформацію на карті та на сайті перед відвідуванням. Ось кілька практичних порад: години роботи, ціни та програми заходів можуть змінюватися, тому перевіряйте актуальну інформацію на офіційних сайтах муніципалітету та управління культури та туризму провінції Анталія. У районі Kaleiçi житлові будинки та підприємства розташовані дуже близько один до одного, тому будьте уважні до приватності місцевих жителів, коли робите фотографії. Не залазьте на історичні стіни та камені, і намагайтеся не торкатися написів на кам'яних блоках. Найпростіший спосіб дістатися до району Kaleiçi – приїхати громадським транспортом до центру міста, а потім прогулятися пішки. Актуальну інформацію про маршрути громадського транспорту можна знайти на сайтах відповідних транспортних компаній.

Джерела:

Коментарі

0/1000

Напишіть перший коментар